Все школьные сочинения по литературе

«Хто добре робить, тому зло не шкодить» - здавна говорили наші предки, щоб привчити наступні покоління до добрих справ. З раннього дитинства нас навчають добрих та корисних справ, тлумачать про хороші вчинки. Ще в казках, які ми чуємо з маминих вуст,  добро перемагає зло. Начебто і знаємо і розуміємо про його користь, але не завжди виконуємо цю заповідь.

Не може бути нічого кращого за ніжну та чисту природу. Створений Богом світ щодня дарує нам життя та радість існування. Кожна квіточка, комашка чи камінчик є невід’ємною частиною нашої планети. Всі елементи природи відіграють свою роль. Люди часто думають, що можуть керувати світом, але вони помиляються. Ми є лише маленької частинкою всієї природи.

Я вважаю, що велика сім’я – це найбільше щастя, яке я маю. У мене є брат та сестра, які з дитинства мене захищають та оберігають. Проте найтісніші зв’язки у мене завжди були із сестрою. Вона допомагала мені шити платтячка на ляльки, водила мене до садочка, розділяла зі мною свою булку в школі. Все дитинство ми були нероздільними та завжди проводили час разом. Старша сестра ніколи мене не соромилась і завжди знайомила зі своїми друзями. Іноді бувало таке, що я заважала їй спілкуватись з друзями, бо батьки змушували її доглядати за мною, коли самі працювали. Але вона ніколи не кричала на мене і не звинувачувала, а спокійно пояснювала ситуацію друзям. Вона в мене дуже мудра та добра. Леся багато чого мене навчила та пояснювала як правильно зробити в тій чи іншій ситуації. В неї є талант до спілкування з дітьми, вона самостійно придумує дитячі ігри, вмить зуміє заспокоїти та втішити дитину. Завдяки такому таланту вона вступила до педагогічного університету і в майбутньому хоче бути вчителькою.

Життя людини мінливе та різноманітне. Бувають моменти невимовної радості та щастя, а іноді і трапляються гіркі хвилини, які позбавляють нас натхнення та наповнюють поганими думками. Життя – чорно-біла дорога з горбистими поворотами та рівними яскравими смугами. Тому ми повинні завжди тримати в голові думку про те, що на зміну темній смузі завжди приходить світла – це філософія життя всього людства.

З пробудженням весни і наше життя починає прокидатись та веселішати. Квіти, дерева та кущі з першими промінчиками сонечка починають розпускатись та квітнути. Підсніжники – це перші діти весни у нашому регіоні, які, на жаль, уже увійшли до Червоної книги України. Тому ми повинні самостійно їх обергіати та навчати цієї справи інших. Головне – не виривати квіти у лісі! Над білоголовими красунями ми можемо просто спостерігати поруч і це вже принесе нам втіху.

Мій тато – це моя найрідніша кровиночка, частиночка мого серця. Для мене батько є героєм та чоловіком, на якого повинні рівнятись вся сильна частина людства.

Кожній людині хотілося б, щоб про неї піклувались та бережно ставились рідні та близькі, щоб поруч знаходились люди, які зуміють підтримати як словом, так і ділом. Уявімо, якби всі люди були б егоїстами. На світі не було б друзів, не було б закоханих, не було б сімейних теплих стосунків. Кажуть, що егоїзм – це рак душі. В деякій мірі це правда, тому що цей стан повільно роз’їдає людину зсередини. Він залишає її одинокою та безтурботною. Ця хвороба прогресує і на останній стадії залишає егоїста зовсім одиноким, бо через його пиху він став нікому не потрібним. Тому найкраще боротись з цією проблемою на початкових стадіях. З егоїстами ніхто не хоче товаришувати та заводити стосунки, бо біля такої людини можна в будь-який момент можна залишитись обманутим.

Сонце помалу скочується до горизонту, на землю падають сутінки. Шалений день добігає кінця.  Поспішають додому люди. Хтось біжить з роботи, хтось з тренування, хтось повертається з додаткових курсів, а хто так і сидить вдома.

Дехто навпаки, лише виходить на вулицю: на прогулянку, на побачення,вигуляти собаку чи подихати свіжим повітрям. На стадіонах з’являються поодинокі бігуни. На місто спадає вечір.