Берегти природу нас закликають постійно. Не кидати сміття на вулиці, не залишати сміття на природі, не ламати дерева, не рвати квіти, ознайомитися з Червоною книгою…
Червона Книга України – унікальна книга. На жаль, вона дуже велика і важка. Це пов’язано з тим, що до книги заносять рідкі рослини і тварини, такі, які вже зникають або зникли. Таких рослин в Україні дуже багато. На жаль, люди мало ознайомленні з цими видами, а тому не слідкують за тим, які квіти вони рвуть для кількагодинної насолоди. Наприклад, це стосується підсніжників. Я тільки перший сніг сходить з землі, люди прямують до лісу і рвуть букети підсніжників.
Ця квітка знаходиться в Червоній книзі, їй загрожує зникнення. Важко уявити, що колись ми можемо не бачити таких квіток, а спостерігати їх лише на картинках. Але люди самі ж призводять до цієї катастрофи. Вони рвуть ці квіти, продають їх на ринках, ставлять у вази. Кілька днів вони милуються красою квітки, а тоді вони гине і йде на смітник. То хіба воно того варте? Помилуватися кілька днів вдома квітами, а потім чекати їх зникнення? Через кілька десятків років ми зможемо милуватися ними лише на картинці в підручнику. Так чому ж люди самовільно йдуть на такий злочин проти природи? Навіщо самотужки наближають зникнення таких прекрасних квіті? І підсніжники – це лише крапля в морі. Скільки знищується ще рослин та тварин, які знаходяться на межі вимирання. Варто лише поглянути на товщину нашої Червоної книги, щоб зрозуміти масштаб проблеми.
Природа – наш друг. Вона завжди не лише лякала і вселяла страх в людину, а і допомагала їй. Вона дала людині перший одяг, першу їжу, першу печеру для проживання. Українцям природа дала родючу землю, щоб вони могли на ній працювати та годувати свої родини. Природа дала нам ріки і поля, луки і болота, небо і зорі, сонце і місяць. Вона не лише створює корисне, але і прекрасне. Ми можемо милуватися дивами природи у всі пори року. Взимку снігом вкриваються дерева і викликають захоплення навіть в діток. Навесні все прокидається. І так цікаво кожного ранку спостерігати, що листочки стають все більшими, квіти – все пахучішими. Літо – пора розваг і відпочинку. Люди їдуть до моря, насолоджуватися солоними хвилями і теплим сонцем, їдуть до озер на пікніки. Але і там вони роблять шкоду природі: залишають після себе сміття, ламають кущі, дерева.
Залишками пікніків травмуються тварини, на місці вогнищ вже не ростуть рослини. Людині треба пригадати, що з природою треба жити в злагоді, треба її берегти. Бо ми ніщо без природи, бо ми часточка природи.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|