Все школьные сочинения по литературе

Я вважаю, що велика сім’я – це найбільше щастя, яке я маю. У мене є брат та сестра, які з дитинства мене захищають та оберігають. Проте найтісніші зв’язки у мене завжди були із сестрою. Вона допомагала мені шити платтячка на ляльки, водила мене до садочка, розділяла зі мною свою булку в школі. Все дитинство ми були нероздільними та завжди проводили час разом. Старша сестра ніколи мене не соромилась і завжди знайомила зі своїми друзями. Іноді бувало таке, що я заважала їй спілкуватись з друзями, бо батьки змушували її доглядати за мною, коли самі працювали. Але вона ніколи не кричала на мене і не звинувачувала, а спокійно пояснювала ситуацію друзям. Вона в мене дуже мудра та добра. Леся багато чого мене навчила та пояснювала як правильно зробити в тій чи іншій ситуації. В неї є талант до спілкування з дітьми, вона самостійно придумує дитячі ігри, вмить зуміє заспокоїти та втішити дитину. Завдяки такому таланту вона вступила до педагогічного університету і в майбутньому хоче бути вчителькою.

Леся завжди була для мене прикладом для наслідування. Вона модно одягається та гарно фарбується. Своїм розумом вона може порівнятись з будь-яким науковцем. Як кажуть, талановита людина – талановита в усьому. Цей вираз підходить для опису моєї улюбленої  сестрички. Незважаючи на те, що Леся зараз проживає в іншому місті, ми все-одно постійно спілкуємось та ділимося своїми секретами. Вона ніколи не забуває зателефонувати та запитати про справи молодшої бешкетниці. Ми з нею зовсім різні: в нас не схожі між собою характери, зовнішньо також не маємо спільних рис. Проте нас поєднує якийсь невидимий зв’язок. Ми, як близнюки, тільки з різницею у віці в сім років. Однією зі спільних рис, які нас об’єднують є любов до Батьківщини. Патріотизм завжди був невід’ємною частиною нашого духу та почуття до рідного краю. У вишиванці та з синьо-жовтими браслетами на руках ми щороку крокуємо парадом вишиванок у нашому місті. Ми шануємо та захоплюємося всім українським: літературою, музикою, подорожами країною. Нашою улюбленою групою є Океан Ельзи. Я давно мрію відвідати концерт музичного гурту разом із сестрою.

Також ми обоє вболіваємо за футбольний клуб «Динамо», проте я, на відміну від сестри, ще й і люблю побігати за м’ячем по полю та беру участь у футбольних шкільних змаганнях. В цьому ми відрізняємось, бо Леся ніколи не любила займатися спортом професійно. А я з дитинства захоплююсь багатьма видами спорту та в майбутньому планує детальніше присвятити цьому життя. Можливо, саме на цю рису вплинув мій старший брат, який змалечку намагався привити мені любов до спортивного життя.

Моя сестра – це людина, до якої я відразу звернусь, коли захочу поділитись радістю або горем. Я її безмежно люблю і пронесу цю любов через усе життя.