Все школьные сочинения по литературе

Завдяки своєму народові Україна до сьогодні залишається мужньою та непоборною. Її сини змогли зробити її незалежною та зберегти її красу. Багато страждань довелося пережити українцям, але завдяки їхній силі та витривалості вони пройшли такий тернистий шлях. Козаки, письменники, князі, активісти – багато відомих людей захищали наші землі. Одним із них є видатний князь Київської Русі Ярослав Мудрий.

У сучасному світі модно бути менеджером, фінансистом чи програмістом. Кожна людина самостійно обирає шлях, по якому вона хоче йти в майбутньому. Чи то генетична спрямованість чи моя велика любов до педагогіки, але я завжди хотіла бути вчителем. Я люблю гарно вчитись, багато читати, пізнавати щось нове. З дитинства моєю улюбленою грою була школа. Я навіть спеціально готувалась, писала конспекти уроків та шукала літературу. Незважаючи на мій не дуже зрілий вік, я часто люблю давати поради та повчати інших. На мою думку, педагог – це престижна професія. Вчителем не може бути людина, яка вчилась у школі на одні двійки, тобто ця професія передбачає лише інтелектуальний розум. Також кандидатом на цю посаду може стати лише добродушна особа і та, що любить дітей. Звичайно, часто можна побачити у школі вчителів, які не поважають дітей, погано ставляться до них, часто ображають. Тому перш ніж стати педагогом, треба тренувати свій характер та поведінку. Професія вчителя належить до тих, коли людина повинна залишати вдома всі свої негаразди та турботи і йти на роботу з чистою душею та гарним настроєм.

Всі жителі нашої планети мають свої права від народження й до самої смерті. Людство тисячі років жило, не цінуючи свої права. Лише в тисяча дев’ятсот сорок восьмому році рішенням Генеральної Асамблеї ООН було прийнято «Загальну декларацію з прав людини». Щороку десятого грудня ми святкуємо День прав людини.

Людина часто знаходить багато відмовок, щоб не робити якусь справу. То часу не вистачає, то втома збиває з ніг, але найчастіше нас підкошує наша лінь. Буває так, що не хочеться робити домашнього завдання чи допомагати мамі, важко підняти себе з ліжка та почати працювати, але все робить з нами лінь. Звичайно, людина не може постійно працювати, потрібно знаходити час для відпочинку. Відпочинок і лінь – це різні речі. Коли ти вже працював, натомився і хочеш відпочити, то це вказує на твою працелюбність. Проте якщо ти довго збираєшся з думками, годинами налаштовуєшся на початок роботи – це все признаки лінивої людини. Лінь потрібно викорінювати, бо чим більше вона розвивається, тим гірше для нас. Лінива людина звикає до того, що нічого не робить та завжди відпочиває. Якщо дитину змалечку не привчати до праці, то у зрілому віці вона може перетворитись на людину, яка не зможе найти свого місця у житті. В школі вона буде лінуватись робити уроки, потім вирішить, що навчання в інституті їй не потрібне і так пройде все життя. На перший погляд може здатись, що лінь – це непримітна якість, проте саме вона може привести людину до найнижчого соціального рівня життя.

Останніми роками людство почало задумуватись над оточуючим світом то природою. Сотнями років ми засмічували, руйнували та вбивали живі організми та самих себе. Ми пишались світовим прогресом та кожного дня вчились користуватись новими зручними приладами для повсякденного життя. Проте деякі вчені били на сполох, кричали на весь світ, що ми вбиває себе. Їх чули лише одиниці.

У кожної людини є свої цінності у житті. Хтось найважливішим вважає кар’єру, а для когось сім’я – це скарб, який треба оберігати. Всі живуть по-різному і мають різне ставлення до життя. Найголовніше правило – жити гідно. Треба поважати себе та інших, з розумінням ставитись до потреб людей.

Кажуть, що собака – найкращий друг людини. І це дійсно так. Бо ніхто тебе не буде чекати так, як пес. Коти – хитрі створіння, які за шматок пахнючої ковбаси готові все віддати. А собака не зрадить, до останнього буде вірним своєму хазяїну. Цю теорію доводить історія про славнозвісного та відомого на весь світ пса – Хатіко.

Я завжди була впевнена у тому, що в майбутньому стану лікарем. Може тому, що моя бабуся була медичним працівником і всі мені постійного говорили про те, щоб я вивчилась на лікаря. Можливо в мене від народження виникли якісь задатки до цієї справи. Я змалечку вмію робити уколи, міряти тиск, накладати пов’язки та багато інших медичних справ. Мене постійно запитували які ліки потрібно приймати при тій чи іншій хворобі. Назвам ліків мене навчила бабуся. Вона постійно мені повторювала хворобу та які ліки застосовують для її лікування. Я ніколи не боялась побачити кров чи рану, першою стояла у черзі на прийом крові для аналізів у школі. Тато частенько купував мені медичну літературу, хоча і від бабусі її залишилось вдосталь. Та що там говорити, першою моєю іграшкою став дитячий медичний набір.