Рідний дім – найтепліше місце у всьому світі. Ці стіни тебе оберігають та захищають, тут мешкають найрідніші люди. Старенька сільська хатина чи багатоповерховий будинок – все-одно це твоя рідна місцина. Раніше моя сім’я мешкала у багатоповерховому будинку у невеличкій квартирі. Довгий час ми всі мріяли про свій власний будинок. Тато здійснив наші бажання і ми переїхати до свого окремого дому. Він став для мене найкращим і я швидко звикла до нього.
Рідний дім – найтепліше місце у всьому світі. Ці стіни тебе оберігають та захищають, тут мешкають найрідніші люди. Старенька сільська хатина чи багатоповерховий будинок – все-одно це твоя рідна місцина. Раніше моя сім’я мешкала у багатоповерховому будинку у невеличкій квартирі. Довгий час ми всі мріяли про свій власний будинок. Тато здійснив наші бажання і ми переїхати до свого окремого дому. Він став для мене найкращим і я швидко звикла до нього. Власна кімната, велике подвір’я, вітальня з каміном – все стало реальністю.
Іноді думаєш, що набридло оточуюче середовище, хочеться кудись вибратись та відпочити. Проте вже через декілька днів поза межами своєї рідної місцини, ти починаєш сумувати та тужити. У якому б куточку світу нам не було добре, проте ніде нам не буде так приємно як у своїй оселі. Як говорить народна мудрість: «Рідні стіни гріють». Я знаю, що прийде час, коли кожна дитина вилетить зі свого гніздечка і відправиться на пошуки своєї долі. Але ж ніколи не треба забувати про своїх батьків та рідних і якнайчастіше відвідувати їх. У моїй пам’яті назавжди залишаться приємні вечері у колі найближчих людей. Сімейні історії та цікаві розмови – такі теплі для душі слова. Хоча б раз у рік ми переглядаємо фільм «Любов і голуби». Ця кінострічка стала для мене якоюсь особливою традицією. Кожна сім’я має свої традиції, які постійно виконує, а ми маємо саме такий звичай, який об’єднує та зближує рідних.
У будь-яку пору року рідний дім викликає приємні спогади та емоції. Влітку я полюбляю лежати на свіжій траві під яскравими променями сонечка. Зима – найкраща пора для каміну, теплої ковдри та гарячого чаю під шум тріскоту вогню. У довгі зимові вечори моїми друзями стають книги, якими заставлена вся кімната. Любов до читання у мене виховала мама, яка у свій час зібрала величезну колекцію літератури. У період листопаду я люблю прокидатись під шум дощу та розглядати у вікні великі краплі дощу, які незграбно заповнюють калюжі по самі вінця. Часом котик заглядає до моєї кімнати і муркоче під вушко свою пісеньку. Весна – моя улюблена пора року. Все навколо таке живе та яскраве: цвіт дерев, свіжа трава, перші квіточки показують свої голівки. Ми з мамою засіваємо подвір’я різними квітами, які радують наше око протягом всього літа.
Отже, ніколи не треба гнівити свій дім та оберігати його, бо у важкий момент ми завжди повернемось до нього, шукаючи підтримки та опори. Рідні стіни мають зцілювальні властивості, які заживлюють рани. Я ніколи не забуду своєї домівки, навіть коли матиму свою власну сім’ю, бо тут мої батьки, тут моя улюблена оселя. Мій будинок – це моя мрія, яка здійснилась, бо багато років тому я так щиро вірила та плекала надію на великий дім.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|