Все школьные сочинения по литературе

Недарма в народній мудрості кажуть: «Добре роби, добре й буде». В кожній ситуації треба робити так, як би ти хотів, щоб зробили з тобою. Якщо ти комусь подаруєш добро, то воно тобі обов’язково повернеться. Багато хто вважає, що в сучасному світі важко залишатись добрим та щирим до інших. Як говорив мені знайомий: «Добра людина – це не професія». Як би там не говорили, але добрим в житті бути легше. Таких людей люблять та поважають, завжди приходять за порадою і довіряють. Світ має циклічну будову і коли ти простягаєш руку помочі, то і про тебе в скрутну годину не забудуть. Доброта об’єднує всіх людей і пом’якшує стосунки у великому суспільстві.

З раннього дитинства моє життя занурилось у танці. Все почалось з того, що мої батьки віддали мене в танцювальний гурток. В мене не було ніяких здібносте чи талантів, просто мамі дуже подобались жінки, які гарно танцюють. Народні танці – мій перший напрям, який давався мені дуже важко. Викладачі найбільше з усіх учнів мене критикували і говорили, що танцювальну кар’єру я ніколи не побудую. Після того мені захотілося всьому світу показати, що ті люди дуже помиляються і з мене вийде гарна танцівниця. З народних танців я перейшла на гурток східних. Проте там мені також не сподобалось. В той час я перестала в себе вірити і розчарувалась у своєму захопленні. Але одного разу я подивилась американський фільм, у якому дуже гарно молода пара танцювала латино-американський танець – румба. Від заворожуючого відео я не могла відвести погляд. Саме в цей момент я по-справжньому закохалась у танець. Я знайшла спеціальний гурток у нашому місті і почала займатись професійно. Маючи деякі навики, мені з легкістю давався кожен рух.

Немає в світі міцнішого зв’язку, аніж відносини між матір'ю та дитиною. Материнська любов – це найміцніше та найщиріше почуття, яке може мати людина. Мама завжди зрозуміє та підтримає, міцно обійме і зігріє. Вона любить і оберігає нас з перших наших днів життя. Ми звертаємось до неї, коли нас хтось образив або ділимось з нею своєю радістю. Жодна подруга чи друг не зможе замінити материнської щирої поради.

Всі діти змалечку мають свій особистий ідеал, на якого вони рівняються. Хтось рівняється на зірок шоу-бізнесу і хоче бути таким відомим та знаменитим. Для когось головне в житті – це наукові досягнення і робота, тому вони беруть приклад із науковців. Ми вбираємо для себе особисті пріоритети: гроші, кар’єра, сім’я, зовнішність та інші. Проте наші бажання та плани на життя періодично змінюються. З плином часу змінюються думки, пориви та мрії, тому і ідеали також мають здатність до змін.

Річка є одним із головних символів будь-якої держави або й цілого материка. Англія завжди прославляє свою Темзу, Амазонка протікає майже через всю Південну Америку, а річка Хуанхе або як її ще називають Жовта ріка славиться в Китайській Народній Республіці. Великі ріки з давніх-давен залишалися основними артеріями всієї планети. Без води наше життя неможливе, тому всі прісноводні водойми дуже ціняться та оберігаються.

Біблія – це основна книга всього людства, у якій зібрано основні закони морального життя християнського народу. У ній розповідається про творення світу, нашої планети, перших людей та розвиток людства взагалі. Священне Написання поділяється на Стрий та Новий завіти. Старий завіт – це іврито-арамейські написання, які укладались з третього до друге століття до нашої ери. Старий завіт складається з тридцяти дев’яти книг. Новий завіт – це двадцять сім книг, написаних апостолами про життя і вчення Ісуса Христа та поширення християнства впродовж першого століття до нашої ери. Біблія прямувала до нас протягом багатьох століть. До України Святе Письмо прийшло у десятому столітті і було перекладено на церковнослов’янську мову. Проте не вся Біблія була перекладена, а лише Новий завіт.

Кажуть, що новорічна ніч має якусь особливу енергетику і в цей час збуваються всі задумані мрії. Існує багато різних обрядів під час зустрічі прийдешнього року. Одні пишуть свої бажання на папірці, потім спалюють, кидають у келих і потім випивають. Інші пишуть своє бажання і кладуть його під святкову ялинку. Ще одним незвичайним звичаєм є те, що люди описують заповітні мрії на дванадцятьох маленьких папірцях і кладуть їх під подушку. А вранці першого січня треба прокинутись і дістати один із папірців. Вважається, що написане обов’язково збудеться.

В українській культурі є багато символів та вірувань. Наші пращури завжди любили закріплювати будь-яку подію різними традиціями та обрядами. Загальновідомими є такі символи: калина, тополя, вишиванка, рушник, соловейко, ластівка та багато інших. Особливо українці ставляться до птахів. Ластівка – трудівниця, яка завжди дзигою в’ється біля свого гнізда і турбується про пташенят. Великим гріхом вважається руйнування її домівки, тому майже кожна оселя має в себе під стріхою ластівоче гніздо. До зозулі у нас зовсім інше ставлення. Жінок, які кидають своїх дітей часто називають зозулями, тому що саме цей птах не має свого гнізда і підкидає свої яйця. Ще однією прикметою, пов’язаною з цим птахом є те, що зозуля може розказати про твій вік - вона кукує літа. Звичайну природню особливість птахи наші пращури перетворили на особливий обряд, за допомогою якого людина може дізнатись про те, скільки їй ще залишилось прожити на світі.