Все школьные сочинения по литературе

Українська культура багата на народні звичаї. Кожна пора року приносить на нашу землю свій цикл свят. Для мене найцікавішим і найбагатшим є зимовий, адже саме тоді припадають два найбільш насичених звичаями свята: Різдво та Новий Рік.

Українці завжди шанувати Різдво. Безліч традицій пов’язано з цим святом. Перш за все до Різдва люди мають за християнським каноном дотримуватися дуже суворого посту, не вживати м’яса, молочних продуктів. Українцям в давнину це було під силу! Весь день 6 січня люди працювали без спочинку, прибираючи свою оселю та готуючись до святої вечері. Ввечері мало бути на столі цілих 12 страв! Можливо, це нам здається забагато, але саме в той вечір закінчувався піст і люди могли скуштувати багато смаколиків. Коли на небі з’являлась перша зірка, вся родина збиралася біля столу.

Реклама оточує нас всюди. Ми бачимо її по телебаченню, слухаємо по радіо, спостерігаємо в метро, в Інтернеті, на вивісках на вулиці… багатьох людей вона дратує. На мою думку, це справедливо. Адже іноді вона заважає виконувати свої справи. Наприклад, дивишся цікавий фільм, а його перериває реклама. Або пробуєш знайти щось потрібне чи цікаве в Інтернеті, а тебе раз по раз відволікають рекламні повідомлення з пропозицією придбати якийсь шампунь або йогурт. Більшість людей не люблять рекламу і не звертають на неї уваги. Але навіть не дивлячись на це, реклами щороку стає все більше. Напевне, десь впроваджують якісь дослідження, що підтверджують потрібність та ефективність реклами. Але мені здається, багато реклами навпаки шкодить торгівельній марці.

Наш будинок завжди наповнений сміхом та радістю, тому що наша щаслива сім’я велика та дружня. Я єдина дитина у батьків, проте ми маємо багато домашніх тваринок, які також записались до кола членів родини. В нашому домі поселились хом’ячки, котик, папуга та рибки. Я з дитинства люблю тваринок, тому батьки не відмовляли мені у придбанні маленьких друзів. Ці веселі створіння роблять нашу оселю живою, тому що тут ніколи немає тишини. Мама іноді ображається і погрожує відвести бабусі весь звіринець, але згодом це проходить і вона сама сідає з ним гратись. Наші хом’ячки грайливі і люблять веселитись із котом. Кіт їх не чіпає, а лише наздоганяє їх. Одного разу ми побачили дуже смішну картину: на спині у нашого котика Тьоми лежав один із хом’ячків. А коли ми ще випускаємо з клітки папугу Кешу, щоб він розім’яв крильця по квартирі, то це дійство перетворюється на справжній зоопарк.  У кожного є свій улюбленець. Мама любить доглядати за рибками і купувати для них різні подаруночки: водорості, камінчики чи іграшки. Тато має більше прихильність до хом’ячків, він обожнює з ним гратись та прикладати ці маленькі кружечки до обличчя. Він каже, що ці тваринки – це найкращий заспокійливий засіб.

Для кожної людини дитинство – це особливий період в житті, який ми будемо пам’ятати до останніх днів. Це прекрасна частина нашого життя, яка є такою безтурботною та щасливою. Для маленької дитини так мало треба для щастя і саме тому ці моменти траплялись у нас в той час частіше, аніж у дорослому віці.

Все життя людини поділено на певні відрізки, на початку яких треба робити вибір або приймати важливі рішення. Коли дитина ще маленька, то за неї вирішують батьки, а коли вона досягає повноліття, то вже сама відповідає за свої вчинки. На даному етапі свого життя основною задачею для мене є вибір своєї майбутньої професії. Це важливий крок, який зможе побудувати моє майбутнє та зверне мене у правильний бік. Я різнобічно розвинута людину, тому люблю співати, граю на багатьох музичних інструментах, займаюсь баскетболом, волейболом та малюю. Мої однокласники хочуть в майбутньому стати менеджерами, філологами, економістами або юристами. Всі ці сучасні професії мені не подобаються і я не бачу себе, сидячи за припорошеними паперами. Я творча людина, тому впевнена, що буду розвиватись у цікавій галузі. Ще з садочка я люблю малювати. Всі шкільні роки я провела за пензлем або олівцем. Мої роботи виставляли на різноманітні змагання, у яких я отримувала лише призові місця. У школі я малювала всі стенди, стінгазети та листівки. Мені навіть запропонували розмалювати стіни у корпусі нашої школи, де розташовані молодші класи. Тому вже після випуску, мене будуть пам’ятати через свій вагомий внесок у життя школи. Я дуже люблю малювати природу і зображати різні пейзажі. Напевно, не знайдеться жодного краєвиду у нашому маленькому містечку, який би не був зображений на моїх картинах. В гарну погоду я беру в руки мольберт та фарби і вирушаю на велосипеді в пошуках гарного фону для моєї наступної картини.  Також я дуже люблю малювати дощ. Він приносить мені таке натхнення, що хочеться передати через фарби його запах. В моїй справі натхнення відіграє важливу роль і дуже часто митець повинен самостійно шукати його джерела, тому що воно не завжди з’являється самостійно.

Кожного дня людство робить значні кроки у своєму розвитку. Разом із світовим прогресом значного розвитку набуває реклама. Ми бачимо її скрізь: по телебаченню та радіо,  в транспорті, на спеціальних рекламних щитах та в будь-яких можливих місцях. Реклама заполонила мозок суспільства. Маленькі діти розповідають не віршики, а рекламні ролики, які вони бачили по телевізору.

Куди б мене не закинув вирій життя, але я завжди буду пам’ятати свій рідний куточок на землі, своє село. Кажуть, де б ти не опинився  та все-одно ти все життя будеш мати в серці свою малу Батьківщину – місце, де ти народився та зростав. Часто молодь соромиться свого походження та приховує те, що родом із сільської місцевості. Я ніколи й думки не припускала, що мені буде соромно називати своє село.

Українці здавна вірили у силу надприродних сил і намагались себе захистити від їхньої негативної дії. Для цього вони придумували різні обереги, які б змогли вберегти від погано впливу на їхню сім’ю та оселю. Часто в українському домі можна побачити оберіг у вигляді підкови, яка захищає будинок та приносить достаток. Різноманітні віночки, букети та квіти також вішають при вході в хату. За давньою традицією, коли будували новий будинок, то перед встановленням даху на стіни ставився букет із квітами. Таким чином він мав наповнятись чистою енергією та захищатись. За українською міфологією у кожному домі живе домовик. Він може бути добрим та злим. І для того, щоб маленький мешканець був радісним, то його потрібно піддобрити різними смаколиками або гарними речами. До сьогоднішнього дня за народними традиціями у новий дім треба заходити з хлібом та сіллю, щоб подарувати родині достаток та щастя.