Яка ж нелегка вчительська професія! Мені здається інколи, що треба мати неабияку витримку, емоційну стабільність, силу духу, піти працювати до дітей! Адже це практично те саме, що бути лікарем, тільки лікарі лікують тіло, а вчителі формують особистість. До вчителів суспільно ставить дуже високі вимоги: вони повинні бути високоморальними особистостями, добрими, любити своїх дітей та свою роботу, а ще досконало знати свій предмет, адже діти такі допитливі, їм треба все пояснювати, все говорити по багато разів. А найголовніше – це терпіння. Ми в школі часто поводимо себе так, що лише дивуємося пізніше, як це вчителі ще витримують і не кидають цю нелегку роботу.
У всіх в класі є улюблений вчитель. Нас оточує велика кількість цікавих людей в школі, таких різних, сурових і добрих, лагідних і злих, вимогливих та поблажливих. Я гадаю, що це залежить від того предмету, котрий найбільше до душі. Хтось любить фізику і отримує задоволення від спілкування зі спеціалістами в цій галузі, комусь цікаво говорити з мовниками… Я більше за все люблю зарубіжну літературу. Її в класі взагалі мало хто любить, але для мене кращого предмету годі і обирати. І вчителька просто неймовірна! Вона викликає в мене глибоку повагу і шанобу. Я дуже її люблю, завжди уважно слухаю її уроки.
Кожен її урок – це новий світ літератури. Вона вміє розказувати цікаво, невимушено. Література – це незвичайний предмет, тут немає формул і правил. Є текст і зміст, котрий кожний автор в цей текст вкладає. Навчити дітей відшукати цей зміст, побачити щось близьке для себе і свого життя в кожній історії – це завдання вчителя, і наша вчителька справляється з цим прекрасно. Вона не викладає нам суху літературну теорію. Вона так розказує про книг і письменників, що хочеться читати їх і прочитати все, що вони написали!
Ця вчителька дуже особлива. Вона спокійна, але водночас вміє бути дуже суворою. У неї на уроках завжди дуже тихо – всі уважно слухають, ловлять кожне її слово. В неї на уроці важко відволіктися, адже розказує вона дуже цікаво та захопливо, а разом з тим ця розповідь завжди тримає в класі чудову дисципліну.
Я з дитинства люблю читати. Напевне саме тому цей предмет і людина, пов’язана з ним, для мене дуже близькі. Я навіть ніколи не читаю стислі виклади в хрестоматіях, для мене завжди особливою магією володіє саме повний текст кожного твору, яким би об’ємним він не був. Тому я намагаюся читати заданий навесні список літератури влітку. Комусь може здатися, що я намагаюсь сподобатися учительці, заробити гарну оцінку, мати найкращий показник успішності в класі, але це не так. В першу чергу я роблю те, що мені подобається.
Учителька для мене – путівник по світу літератури. Вона направляє не лише мене, а весь наш клас. Звичайно, не всі люблять читати, але в школі треба знати потрошку про все. Мені теж не завжди до вподоби уроки математики та фізики.
Більше ніхто не розкаже мені ті речі, котрі розповідає вона нам. Вона вміє відкрити кожен текст по-новому, занурити нас в нього з головою, змусити думати, аналізувати, шукати, відкривати щось цікаве для себе та корисне. Допоки я навчаюся в школі я буду намагатися брати максимум від цього предмету: читати якомога більше, дізнаватись якомога більше про різні стилі, напрями, різних письменників, кожен з яких має цікавий життєвий шлях, кожен з яких може надихати нас на творчість. Світ книг такий безмежний і глибокий, що можна зануритись в нього на довгі-довгі роки і таким чином змінювати себе та світ довкола. Після закінчення школи, можливо, я теж захочу пов’язати своє життя з літературою, але я добряче подумаю, чи захочу я бути вчителем.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|