Все школьные сочинения по литературе

Існує багато видів мистецтва. Музика, кіно, театр… Але найособливіше з них, я вважаю, це література.

Література виникла дуже давно. Колись люди не вміли писати і передавати тексти в усному вигляді. Так до нас дійшли пісні, приказки, прислів’я, легенди. Людей завжди манило слово і його можливості, адже словом можна описати будь-що, будь-яку емоцію, будь-яке переживання! Словом можна торкнутися всіх струн душі, змусити людину плакати, гніватися, радіти чи сумувати.

Коли люди навчилися писати, перед ними відкрився новий незнаний до того світ. Талановиті люди створювали тексти про те, що їх оточували, про те, що вони відчували.

Для мене література – це частина мого життя. Змалечку я дуже любила книги. Мама привчила мене читати і не просто навчила розуміти букви, а зуміла привити мені любов до друкованого слова. Я не уявляю свого життя без книг. Вони відкривають мені світ чужих життів, вони дозволяють зазирнути за завісу людської душі, побачити різні долі, різні можливості вибору, різні епохи. Мої улюблені уроки в школі – це уроки української та зарубіжної літератури. На цих уроках ми читаємо різні романи, повісті, поезії. Кожен твір презентує дух свого часу. Відкриває книгу – а там життя застигло в 16 столітті, або 19, або там війна, кохання, мир, зрада… Стільки всього! Але чи є від літератури практична користь? Деякі люди не люблять читати. Для них це марна трата часу. Я так не вважаю.

По-перше, література – це спосіб розширити світогляд. Не всім цікаво читати нудні підручники чи посібники, листати енциклопедії. Художня література збагачує наші знання ненав’язливо, через сюжети та історії, через цікаві події. Можна дізнаватися про що завгодно! Про природу, космос, кохання, стосунки, подорожі!

По-друге, література розвиває наше мислення. Читаючи будь-яку книгу, завжди думає про те, а що буде далі? Завжди намагаєшся аналізувати події, спробувати передбачити наступний сюжетний поворот. Це дуже корисно для реального життя: аналізуючи літературні перипетії, часто можна зустріти типові сюжетні ситуації. І пізніше в реальному житті, коли доведеться стикнутись з чимось схожим, в нагоді стануть книжкові літературні друзі, котрі своїм досвідом вкажуть правильний вибір.

Література розвиває нашу уяву. Я ніколи не дивлюсь фільм перед тим, як прочитати книгу. Жива картинка обмежує фантазію. Ми бачимо готових героїв, слухаємо музичний супровід, котрий має на меті пробудження в глядача певних емоцій. З книгами все інакше. Читаючи книгу, ти уявляєш свій світ, будуєш своїх героїв. Які були в них очі? Який в них погляд? Якого вони зросту? Як вони сміються, розмовляють, який мають вигляд в різних ситуаціях? Як сидить на ньому костюм? Який у нього будинок? Читання історії вимальовує в уяві різні картини літературної дійсності і це не обмежується кінокартинкою. Тому часто після перегляду фільму за прочитаною книгою у мене є відчуття розчарування: адже уява намалювала таку картину, яку не може втілити жоден фільм!

На основі книг пишуть кіносценарії, створюють вистави. Книги надихають людей на творчість. Це той випадок, коли творчість продукує творчість. І це робить літературу надзвичайним видом мистецтва! З часом вона видозмінюється, поступово світ захоплюють електронні книги, паперові відходять в минуле. Але колись люди писали на глиняних табличках! Головне те, що вони несуть в своєму змісті, а не їхній зовнішній вигляд!