Мій клас дуже великий і дуже дружний. Ці люди навчаються ці мною вже сьомий рік і кожен з них – дуже цікава і весела особистість. Ми проводимо дуже багато часу разом. І цей час ми проводимо не лише на уроках, а і у позашкільний час. Усі мої друзі – це мої однокласники. Мені здається, у мене найвеселіший клас. Часом нам буває дуже весело навіть на уроках, ми сміємося, а вчителі нас не можуть заспокоїти, тоді ми почуваємо себе дуже дружними та найкращими.
Ми з класом часто буваємо на екскурсіях, в різних містах, музеях. Одного разу ми разом відпочивали біля моря всім класом. Це був найкращий мій відпочинок! Веселі жарти, тепле море, приємна компанія – це все, що треба для відмінного відпочинку.
В нашому класі є вже свої традиції. Ми завжди вітаємо одне одного з днем народження. Ми ведемо один спільний бюджет і кожному імениннику купуємо якийсь маленький приємний подаруночок. Ми разом збираємося перед Новим Роком та Різдвом.
Хлопчики вітають нас з 8 березня, а ми вітаємо їх з 23 лютого. Нам часто кажуть, що ми дуже шумні та невиховані, але я вважаю, що це не так. Просто нас дуже багато – 36 осіб, всі дуже різні, у кожного свій характер, свої звички і свої смаки. Так, вчителям буває з нами дуже складно, але насправді всі ми дуже любимо вчитися. Багато з нас бувають на олімпіадах з різних предметів, займають призові місця. У нас 16 відмінників, і немає двієчників. Ми часто виступаємо на різних шкільних заходах, ставимо вистави, співаємо та танцюємо. Майже кожен учень нашого класу володіє певним талантом, а всі разом ми становимо дуже талановитий колектив.
Нам дуже допомагає наш класний керівник Марина Володимирівна. Вона підтримує нас, вірить в нас, завжди організовує для нас цікаві свята та поїздки. Вона для нас як друга мама, ми всі її дуже поважаємо і намагаємося завжди слухати. Вона вміє знайти підхід до кожного учня, всі суперечки вирішує спокійно і намагається зрозуміти проблеми кожного. Ми вважаємо, що нам дуже пощастило з класним керівником.
Мій клас стає з кожним роком все дружнішим. Мені б дуже хотілося, щоб наша дружба пройшла через роки, а коли ми закінчимо школу і розлетимось хто куди, ми не забували одне одного. І хоча б раз на рік зустрічалися всі разом, щоб пригадати наші жарти, наші веселі історії і настрій дружби і позитиву, що панує в нашому класі. А наша вчителька, Марина Володимирівна, в той час вчитиме інших дітей, робитиме з них гарних людей, але чекатиме нас і радітиме нам так само, як і ми радітимемо їй.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|