Все школьные сочинения по литературе

Про людську душу люди намагалися говорити у всі часи. Чи є в нашій сутності щось, що вище за наше тілесне? Що наповнює наше тіло життям? На мою думку, людина – це не просто тіло, наповнене кров’ю і органами.  Є в нас щось високе, духовне, що рухає всім нашим життям і нашими думками.

Людина – дивовижна істота. Вона єдина з усіх живих на планеті істот володіє здатністю відчувати не лише запахи, звуки, температуру, а внутрішні, глибші почуття. Людина може відчувати злість, коли її щось дратує, може відчувати радість, коли щось приносить їй щастя. Людина може розчаровуватися, впадати у відчай, мріяти, плакати… Але найбільше диво, на мою думку, це стосунки, що можуть виникати між людьми.

Між двома людьми може виникати ціла палітра відчуттів. Люди можуть бути друзями.

Про друзів кажуть, що це одна душа живе у двох тілах. Таким людям поруч радісно, весело, легко, вони прагнуть проводити разом час. А ще люди можуть закохуватися і кохати. Ось де по-справжньому оживає людська душа і виявляється наповну! Тоді людина стає здатна на будь-які вчинки, що можуть здаватися дивними. Від кохання людина може страждати, радіти, може створювати витвори мистецтва, надихатися, змінюватися, прагнути жити не для себе, а для іншої людини.  Кохання може відкривати найкращі сторонни людської душі, спонукати до творчості, до самовираження. Але може відкривати також і найтемніші, адже не завжди кохання є взаємним та щасливим. Тоді людина страждає, знесилює себе, впадає в депресію. Це страшно, але насправді дивує магічний вплив кохання на людську особистість!

Ще одним дивом людської душі є родинні стосунки. Ставлення матері до дитини, дитини до матері, напевне, чи не найпевніше доводить істиність людської душі, доводить те, що ми не пусті організми, а дивовижні істоти. Мати готова заради дитини віддати своє життя, пожертвувати своїм щастям та достатком, її найбільше прагнення – це щастя її дитини. Така жертовність не може дивувати і лякати водночас: наскільки ж ми унікальні і неповторні істоти!

Лише тіло,  в якому є душа, може бути здатним на такі благородні пориви, на здатність відчувати таку величезну кількість різних почуттів. Душа всередині нас і вона напуває наше життя сенсом та чутливістю. Ми – не бездушні машини, ми – люди. І в нас закладено добро, любов, ненависть, щастя… Вся палітра відчуттів буяє в нашій душі і чекає лише слушної нагоди для свого вираження. Бо людська душа – багатогранна і прекрасна! Вона робить нас живими.