Україна – дуже багата та красива країна. Нам пощастило народитися на цій землі. Іноді здається, що тут немає майбутнього, а багато молоді прагнуть залишити цей край в пошуках кращої долі за кордоном. Але, на мою думку, такі погляди є хибними. Не варто шукати щастя в чужих краях, адже, якщо в житті щось не складається, то проблема не в місці, а в самих людях.
Ми не обирали Батьківщину. І батьків ми не обирали. Це те, що далося нам долею. Варто почитати хоча б трішки історії України, щоб зрозуміти, який нелегкий шлях вона пройшла. Скільки витрачено болю, слів, скільки покладено життів за здобуття незалежності цієї держави. Скільки людей, котрі жили задовго до нас, мріяли мати те, що зараз маємо ми. І вони не просто мріяли. Вони віддавали за це своє життя. Неможливо стримати емоції, читаючи історичні рядки. Тож як можна мріяти про життя десь інде, десь в іншому місці?
Завжди треба намагатися бачити найкраще. Україна лише починає підійматися з рабства, багаторічної темряви, котра тримала її закритою. І святим обов’язком кожного українця є вміння зрозуміти своє місце, осягнути свою роль у творенні нової держави. Ми зараз лише ходимо до школи, але вже робимо перші кроки до того, щоб стати гарними громадянами. Ким ми станемо? Що будемо робити в майбутньому? Мої однокласники – це майбутні міністри, президенти, працівники освіти та науки, медицині, митці. Всі ми через 5-10 років будемо творити історію. Необхідно уважно вивчати історію України, щоб зрозуміти допущені нашими попередниками помилки і не допускати більше ніколи темної прірви для нашої держави.
Україна має багато гарного в собі. Тут надзвичайно родюча та багата земля, прекрасна та неймовірна природа, дуже багато історичних пам’яток, тут красиві та працьовиті добрі люди, котрих немає більше ніде на Землі. Якщо взяти всі багатства нашої країни в справедливі руки, то вона може перетворитися на найпрекрасніше місце на планеті! Мені здається, що до нас ніхто не прагнув створити Україну для людей – всі думали лише про власні вигоди, про свою користь. Але в нас стільки багатств! Тут вистачить на всіх! Треба лише на хвилинку озирнутися навколо та осягнути красу свого краю.
Крім цього всього, Україна має багату культуру. Наші пісні, твори мистецтва, література заслуговують світової уваги. Ніколи раніше ми не мали такої можливості відкрити себе світу, як зараз. Завжди українське слово притіснялося, приглушувалося. Але зараз вже ні: зараз можна кричати в повен голос, нагадуючи всім країнам світу про себе,свою красу, самобутність та ідентичність. В майбутньому я та мої друзі будемо творити нову державу. І починаємо ми це робити вже зараз, маленькими кроками, осягаючи великий світ історії та культури нашого краю.
Якщо нам вдасться створити прекрасне місце для життя, то ніхто не захоче звідси переїжджати. Але для цього треба працювати, багато працювати. Тож я мрію, щоб в майбутньому люди не просто не мали бажання їхати кудись, а навіть ті, хто поїхали, повернулися назад, до рідного дому. Адже правду каже народна мудрість, що добре там, де нас нема. Ніде нас не чекають так, як в рідній домівці, на рідній землі.
Я люблю Україну! І я пишаюся тим, що маю нагоду жити на такій культурно багатій, прекрасній землі. І я вірю, що в майбутньому наша держава процвітатиме і стане наймогутнішою державою на світі. І я вважаю, що кожна людина, кожен громадянин повинен завжди вірити в краще і робити все для того, щоб його мрії збулися. Тоді все багатомільйонне населення України буде щасливим, задоволеним та гордим від усвідомлення своєї приналежності до чудової української родини.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|