Все школьные сочинения по литературе

Важко сказати, яке значення в житті людини має музика. Сучасних підлітків взагалі важко уявити без музики. Вони слухають її всюди: в транспорті, вдома під час виконання уроків, перед сном, навіть інколи в школі! Звідки ж така любов до музики?

Мені здається, це передалося нам від предків. В ритміці музики завжди було щось чаруюче. В одній книзі я прочитала, що коли люди щойно тільки навчились видобувати вогонь і не мали жодного уявлення про культуру чи літературу, вони мали деякі свої первісні релігійні ритуали. Вони будувались навколо віри в природу, в силу вітру, води чи дощу. І обов’язковим елементом всіх таких ритуалів була обов’язково музика. Але це була не та музика, котру ми чуємо зараз. Це було щось на зразок барабанів: вони вистукували паличками на твердих поверхнях, плескали в долоні, можливо, щось мугикали і пританцьовували при цьому. Всім нам знайомі побідні картини з фільмів та книг, коли первісні люди дарують танець якомусь богові. Навіть тоді людей приваблювали ритмічні звуки та рухи.

Значно пізніше, коли культура вийшли на більший рівень розвитку, музику теж змінилась. Почали з’являтися пісні. Особливе значення вони мають для нашого народу, адже українці завжди славилися своєю співучістю. Але чому так? Мені здається, пісня, особливо фольклорна, має якесь заспокійливе значення для людей. Знаючи, через що українцям довелося пройти, можна зрозуміти цінність будь-якої пісні для наших людей. Вони наспівували їх, йдучи на поле, відробляти тяжку панщину, вони співали про свою долю, про свої біди та щастя.

Український пісенний фольклор надзвичайно багатий! В нас є пісні на будь-яку тему! Про народження дитини, хрестини, весілля, смерть, старість, молодість, мир та війну… Пісня тримала людина за руку у всі миті її життя. З нею простіше горювати та легше радіти, з нею приємніше жити. А скільки пісень складали відомі кобзарі! Саме через пізню наші предки дізнавались про події в далеких землях, жителі східних регіонів через пісню знайомились зі своїми побратимами із заходу. Саме пісня була для них джерелом інформації, емоцій та переживань. Можливо, сучасним людям зрозуміти це важко, бо ми звикли чути музику всюди, і вона настільки різноманітна та різна, що іноді дивуєшся, які бувають у людей смаки.

Через пісню можна передати будь-що: біль, спокій, щастя, радість, переживання, горе. В пісні людина відкриває свою душу та свої найпотаємніші відчуття. І люблю народні пісні. Є в них щось особливе. Адже недарма вони пройшли через стільки віків до нас! Як відомо, народні пісні прийшли до нас в усній формі, коли вони виникли, записати їх не було можливості. І люди переспівували їх одне одному: матері співали своїм дітям, а ті своїм, і так далі. Коли починаєш думати про це, уявити це стає складно. Адже ми звикли записувати музику на різні носії, телефони, плеєри. А в той час люди писати не могли, що вже говорити про диски чи магнітофони! Можливо, тоді пісня мала більш магічний вплив на людей, і щось з часами стерлося. А, можливо, вже дуже змінились ми. Але для мене музика та пісні – це невід’ємна частина життя. Уявіть собі тільки, якби всі музичні твори та пісні зникли, наприклад з фільмів! Вони б миттєво втратили половину своєї чуттєвості. Музика підкреслює емоції, виділяє почуття, робить їх виразнішими, яскравішими.

Пісні – це прекрасне мистецтво, котре йде з людиною пліч-о-пліч всю історію її існування, підтримує її та надихає. І, мені здається, ця частина людської культури ніколи не загине і завжди буде її частиною, котра робить духовне життя людини більш повним та повноцінним.