Зима – дивовижна пора року. Лише зимою випадає стільки прекрасних свят: Новий рік, Різдво, Водохреща, День святого Миколая… Кожне свято – це радість, захоплення, подарунки, позитивні емоції. Але я не лише за це люблю зиму. Для мене це якась особлива пора, для якої характерний певний настрій. Взагалі кожна пора року має свій настрій. Весна – вона мрійлива, легка, весела. Літа – відчайдушне, безстрашне. Осінь – стомлена. А зима – спокійна і весела водночас. Це час, коли все навколо впадає в сплячку, але мені здається, природа довкола не просто спить, вона очікує, відпочиваючи, першого тепла. А це трохи різне! Дерева не бачать сни - вони дивляться на нас, але не крізь зелені листочки, а крізь сніжинки на гілочках.
Взимку довкола все вкривається білою пуховою ковдрою. Буває, визирнеш у вікно – а там справжнісінький снігопад! І так важко відірвати від нього погляд, важко перестати ним милуватися. Тоді починається найвеселіше: зимові розваги. А їх так багато! Люди помиляються, коли кажуть, що найвеселіша пора року – це літо. Звісно, взимку не полежиш на пляжі і не поплаває в морі, але є багато інших не менш чудових розваг! Можна кататися на ковзанах та лижах, на санках, ліпити снігову бабу і цілі снігові замки. Можна просто лежати в снігу і радіти життю. Коли ще можна просто так влягтися на землю? Лише взимку!
Однак є дещо, що виокремлює зиму з ряду інших пір року. Звісно ж це свята. Вже з першим снігом всі починають дружно очікувати Новий рік. Для мене підготовка до цієї ночі має набагато більше магії, ніж вона сама! Прикрасити будинок, поставити вдома ялинка, придбати подарунки. А коли йдеш вулицею і бачиш, що довкола люди роблять все те ж саме, всі огорнуті цієї метушнею, на душі стає радісно і тепло. Тоді розумієш, що є речі, в яких люди абсолютно схожі між собою!
А після Нового року ми чекаємо Різдва. Це свято я люблю за народні традиції, а саме – за колядки. Так весело разом з друзями гуляти від оселі до оселі та співати веселих колядок! Щороку ми виучуємо нову пісню та дивуємо наших сусідів. Ми вітаємо їм щастя, злагоди, добра в новому році, щиро зичимо всім щастя! А у відповідь отримуємо солодкі цукерки. Ніколи, напевне, я не їм стільки солодощів, як взимку. Найхолодніша, але і найсолодша пора!
Коли проходять свята, залишається багато гарних спогадів, емоцій, подарунків. І сумне відчуття того, що все лишилося позаду. Тоді вже не лишається нічого іншого, як очікувати весни… Вся зима – це одне велике очікування, метушня, радість, підготовка. А потім все це минає і лишаються лише гарні фотографії напам’ять. Але після новорічних свят ця пора року не поспішає відступати: вона ще залишає можливість покататись на санчатах, з’їхати з високої гори, погратися в сніжки, порадіти білосніжному покривалу на дахах будинків та гілках дерев. Зима ніколи швидко не прощається. Вона ще довго тримається за землю, не відпускає її і час від часу вдаряє то снігопадом, то морозом. Але люди вже стомились: вони вже хочуть тепла! Багато радощів забирають багато енергії, і всі потребують сонця, квітів та зеленої трави, котра до самісінької осені займе місце сніжно-білої ковдри. А потім знову: метушня, очікування, підготовка. Життя не стоїть на місці! А я завжди чекаю зиму. І коли на деревах розпускаються перші бруньки, мені стає сумно. Адже сніг я побачу вже дуже не скоро. Однак я намагаюся в кожній порі року знайти свої найкращі сторони, взяти максимум радощів та позитивних емоцій.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|