У кожної людини є свій метод отримання задоволення та відпочинку. Моїм способом отримання такої насолоди є невеличкі подорожі гарними куточками моєї місцевості. З раннього дитинства я дуже люблю все живе. Я зростала у любові рідної природи. Кожного літа обов’язковою задачею для мене була поїздка велосипедом у нові та невідомі для мене місця. Відкривати нові краєвиди та споглядати за прекрасні місцинами нашої України – це найбільше задоволення для мене.
Але особливий спокій та насолоду я отримую від прогулянки лісом. Лісиста місцевість – це неначе окремий світ із своїми мешканцями та законами. Людина не може тут керувати та створювати свої правила, вона лише допомагає або приносить шкоду лісовим жителям та живій природі. Відвідуючи ліс, я неначе приходжу в гості до моїх рідних або друзів. Всі тваринки для мене дуже близькі, до кожного я ставлюсь з особливим трепетом. Я з дитинства допомагаю природі. Ми з татом змайстрували годівнички для пташок, відремонтували велику стару будівлю для косуль та оленів, які мешкають у нашій місцевості. Одного разу, гуляючи лісом, я знайшла ранену білочку. Її ніжка була дуже покалічена, тому тваринка не могла рухатись. Коли я підійшла до пухнастого створіння, то воно почало дуже голосно пищати і намагалось втекти, але не змогло. Я покликала друзів на допомогу і ми разом відвезли білочку додому. Моя мама за професією ветеринар, тому вона відразу змогла надати першу допомогу переляканій тваринці. Декілька днів лісова жителька мешкала у мене вдома, але через деякий час ми змушені були відпустити білочку до лісу, бо це її справжній дім. Ми всією сім’єю відправились проводжати тваринку. Коли я відпускала її, то вона таким проникливим поглядом подивилась на мене, неначе подякувала мені за допомогу, і пострибала у глиб лісу.
Після того я багато білочок бачила в лісі, але невідомо чи бачила я ще колись саме того пухнастика. Я вважаю, що допомагати живій природі – це наш обов’язок, бо вона є основою нашого існування. Вона нас годує, оберігає, дає притулок. Якщо ми будемо нищити її, то і самі зникнемо.
Отже, потрібно пам’ятати про те, що хоч у лісі панують власні заколи, але ж ми є його захисниками. Ліс – це наше життя, наші легені. Дійсно, повітря таке чисте та свіже, що дихання прискорюється і людина відчуває себе здоровішою. Коли тобі погано на душі або ти хворієш, то треба відвідати ліс. Природа тебе обов’язково вилікує та заспокоїть, тому що у лісі панує якась незвичайна енергетика. Лісиста місцевість прекрасна у будь-яку пору року. Зимовий сніжок припорошує гілочки дерев та кущів та яскраво виблискує у сонячну днину. Весняне пробудження природи – це неймовірне видовище. Все живе прокидається від довгого зимового сну і починає буяти різноманітними барвами кольорів. Літо – це пора відпочинку та період, коли ми можемо поніжити свої носики на сонечку та поплавати у теплій водоймі. Осінь є моїм улюбленим періодом, тому що осінній листопад є найкращим явищем природи.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|