У давнину іконами називали «книги для тих, хто грамоти не знав». Існує безліч давніх ікон, які тлумачать нам історію минувшини. У них прихована глибока істинна і слово Боже. Ще за часів стародавньої Русі іконопис вважався справою гідною і писали ікони тільки достойні люди. Говорили, що їх пишуть не прості люди, а то ангели спускаються з небес, щоб створити таке чудо.
Раніше я ніколи не звертала великої уваги до цього виду мистецтва і мало розумілась в іконах. Але одного разу, відвідавши виставку дуже давніх ікон, я просто захопилась цією справою. Я перечитала безліч літератури, дізналась багато цікавого. У моєї бабусі завжди був святий куточок, у якому висіли три ікони та кадило. Раніше я і не дивилась в ту сторону, бо нічого не розуміла в них. А тепер я по-новому розглядала ці витвори, вдивлялась в кожну деталь, аналізувала все своїм оком. Бабуся прикрасила це місце вишитими вручну рушниками та кожного вечора молилася біля цього куточку. В мене виникло непереборне бажання і для себе створити такий куточок. Я вже знала, що хаті обов’язково має знаходити три ікони: Матір Божа, Ісус Христос і Святий Миколай. Здібностей до малювання в мене немає, але дуже хотілося зробити все власними руками. Тому я вирішила вишити ікони бісером, що є дуже популярним сьогодні. Зараз продається дуже багато ікон,вишитих бісером, і ціни на такі вишивки не дешеві. Продавець магазину допомогла мені вибрати бісер з вишивкою і я відразу сіла за роботу. Бісеринка за бісеринкою лягали на полотні, стрічка за стрічкою продовжували малюнок. І ось підійшла до кінця робота над першою іконою Божої Матері. Далі треба було зробити ще одну важливу справу – вибрати рамку для своєї роботи. Мені найбільше сподобалась рамка, зроблена наче під стару витерту ікону. Такі краї роблять її більш цінною та схожою до справжньої колишньої ікони. Потім я вишила ще Ісуса Христа та Святого Миколая. Всі три ікони в мене належали до одного стилю з однаковими рамками. З усіма своїми витворами я відправилась до церкви та посвятила їх, щоб це по-справжньому стали цінні святі речі. Ми з мамою розвішали їх на видному місці та прикрасили вишитим рушником, який матуся самостійно вишивала ще на своє весілля з татом. Коли бабуся приїхала до нас в гості, то не змогла відірвати очей від такої краси. Дійсно, видовище було дуже гарним: під променями світла кожна бісеринка переливалась своїм кольором і мала яскраві відблиски. Я пишалась своєю роботою і була горда за те, що змогла самостійно створити таку красу і ще більше наблизитись до подібних святинь. Тому не бійтеся і пробуйте собі в домівку вишити ікони. Вони не лише прикрасять стіни вашої оселі, а й будуть захищати від всього поганого вас та вашу сім’ю.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|