Все школьные сочинения по литературе

В дикій природі, як правило, тварини змушені добувати собі харчі, прикладаючи чималих зусиль. Так мавпа повинна вилізти високо на дерево щоб зірвати з гілочки якийсь фрукт чи ягоду. Проте все змінилось, варто було такій мавпі усвідомити свої можливості, а саме те, що вона може добувати собі харчування більш продуманим способом (використовуючи палицю для того щоб збити бажаний фрукт - там де вона не дотягувалась до нього, або камінь - для того щоб розбити горіх). А якщо вона ще при цьому скооперується з іншими мавпам, то від цього буде взагалі втричі більше користі (можна захищати "свою" територію від інших звірів. І ці тваринки навчились працювати. Хоча це був примітивний труд - вони всього на всього збирали плоди з дерев та кущів, проте певна організованість в діях і використання підручних засобів давали свій результат.

Такий маленький приклад лише трішки демонструє важливість праці і в житті людини. І те, що лише праця матиме якийсь результат. «Без труда не буде плода» - кажуть в народі і я з цим повністю погоджуюся.

Можна взяти будь-яку сферу в житті людини і зрозуміти, що ця приказка працює всюди. Наприклад, навчання в школі. Не займаючись вдома, не вивчаючи задані параграфи, ми не зможемо отримати гарні оцінки. Без оцінок не буде підтвердження наших знань і пізніше нам буде неможливо скласти іспити. А без цього неможливо вступити в університет, а відповідно і отримати якусь професію, а пізніше і роботу. Все приходить до того, що треба працювати. Лише праця приносить людині не просто якусь користь, а розвиває її, як показує приклад з первісними мавпами, вона може кардинально змінити її життя.

Є багато людей, котрі мріють про щось, але не роблять абсолютно нічого для того, щоб здійснити свою мрію. «Я хочу стати відомим телеведучим» - каже один, але всі дні сидить вдома, дивиться телевізор, замість того, щоб записатись до студії дитячої журналістики. «Колись я стану відомою танцюристкою», - каже ще одна дівчинка і пропускає тренування заради перегляду фільму, а щоразу знаходить все нові відмовки, щоб не займатися. «Коли я виросту, я стану футболістом» - сказав дев’ятикласник та занурився в комп’ютерні ігри, забувши про все на світі., В такому випадку вони не зможуть прийти до своєї мети, а їхні слова про бажання так і залишаться просто словами. І мрії не стануть реальністю. Для досягнення результату треба працювати, треба робити хоча б щось, хоч малесенькими кроками. Записатись на гурток, поцікавитись тим, а що треба взагалі зробити, щоб мрія стала реальністю? Спробувати розібратись в тому, з чого краще почати свій шлях до мети.

Для мене гарним прикладом натхнення є моя мама, котра в дитинстві мріяла стати письменницею. Зараз вона пише казки для дитячого журналу – її мрія стала реальністю і мене справді надихає спостерігати за нею: як вона складає свої історії, відшліфовує їх, читає їх спершу мені, тоді собі, а тоді знову редагує і відправляє. Але тоді вона бачить їх та сторінках глянцевого журналу і немає нічого прекраснішого за те відчуття гордості, що вона відчуває в такі моменти. Для цього вона все життя йшла до своєї мети: писала щодня, вивчала мову, багато читала, вивчилась на філолога. Вона завжди бачила свою дорогу і її праця дали свої плоди: улюблену роботу, діяльність, в котру вона була закохана з самого дитинства. Ось це реальний приклад того, як справжня праця принесла бажаний результат. І таких прикладів в реальному життя справді багато! Ті люди, котрі прагнуть чогось, щось для цього роблять, а не просто виголошують свої мрії на кожному кроці. Вони надихають, вони мотивують, вони підтверджують народну мудрість, котра прийшла до нас через століття від бабусь та їхніх предків. Як бачимо, люди в минулому не помилялись, тому варто прислухатись до тих, хто говорить крізь віки і прийняти їхню мудру пораду.