У світі існує безліч країн, які за розмірами своєї території значно менші за Україну. Мальта, Ліхтенштейн, Сан-Марино, Монако, Мальдівські та Сейшельські острови – це найменші країни Землі. Проте вони відомі серед туристів та належать до розвинутих держав. Їх розміри відповідають території однієї області України.
Наша рідна країна є найбільшою за площею у всій Європі. Природним ресурсам України можуть позаздрити найрозвинутіші держави. Родючі землі, корисні копалини, густа водна сітка, могучі ліси, різноманітний рослинний та тваринний світ – це багатство українських просторів. Ми можемо мати великі перспективи у сільському господарстві та у багатьох галузях промисловості.
Україна відома не лише багатством своїх земель, а й людьми. Сила розуму та неймовірна краса виділяє наших земляків з-поміж інших. Знання українців поширились по всій Землі. Наших науковців хочуть бачити у всіх сучасних галузях розвитку та використовують їхні досягнення у науці та техніці. Часто кажуть, що українські дівчата –найгарніші у світі. Проста слов’янська краса не може не зачепити чоловіче серце та не викликати сильні почуття. Нашу красуню бажає взяти в дружини будь-який іноземець.
Отже, з якої сторони не подивись, наша країна – прекрасна держава, яка наділена всіма земними благами. То чому ж інші країни, маючи такий низький потенціал, досягають таких висот? А ми так довго не можемо зрушити з місця і заскочити на шлях процвітання. Напевно, тому що українці є добрим та невпевненим народом.
Добрим, бо пробачають усі знущання та біль, невпевненим, бо не можуть піднятися та дати відбій усім кривдникам. Коли пройдуть всі наші проблеми і держава все-таки встане з колін, тоді зможемо відповідати всім даним Богом дарам. Я говорив Дмитро Павличко:
«Вставай, Україно, вставай,
Виходь на дорогу свободи,
Де грає широкий Дунай,
Де ждуть європейські народи».
Всі мешканці нашої країни повинні усвідомити, яким багатим народом вони є та яку красиву батьківщину вони мають. Саме після цього мужній дух заповнить наші серця і дасть нам силу до боротьби. Одиниці не можуть збудувати країну. Цей спосіб був перевірений протягом багатьох років. Сучасний поет Володимир Шовкошитний голосить:
«Боже, якщо ти є,
Серце візьми моє.
Дай Україні, дай,
Дай Україні волю».
Такі слова неодноразово можна почути від багатьох українських душ. Проте лише єдність народу дасть ту силу, яка потрібна для нового переродження. Якщо ми не зможемо жити у квітучій Україні, то хоч наші нащадки зможуть з гордістю називати своє походження у будь-якому куточку земної кулі та дякувати нам за рідну державу. Але я вірю, що не лише ми, а й наші батьки та дідусі зможуть побачити ту довгоомріяну неньку. Тож не зволікаймо, а підкочуємо рукави і починаємо робити свій внесок і підіймати цеглину для фундаменту нової України!
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|