Федір Михайлович Достоєвський – визначний російський письменник. Через велику кількість життєвих перешкод пройшов талановитий творець, проте не загубив свого таланту на цьому нелегкому шляху. Федір Достоєвський став відомим завдяки таким творам-шедеврам: «Бідні люди» (1845 р.) , «Гравець» (1866 р.), «Записки із Підпілля» (1866 р.) «Брати Карамазови» (1879 р.), «Підліток» (1875 р.).
Письменник любив писати про людей та їхнє становище у суспільстві. Цю тему він порушив у романі «Бідні люди» і у повісті «Двійник». Достоєвський звертав свою увагу на нерівність між людьми, на осіб, яких забули інші, на несправедливість між людськими відносинами. Ці реалії він описав у романі «Принижені та зневажені». У біографії Федора Михайловича є важкий період, коли через участь у гуртку Петрашевського він потрапив на заслання до Сибіру. В це період він знайомиться зі своєю дружиною Марією Дмитрівною Ісаєвою. Цей шлюб не мав щасливою долі і через деякий час другою дружиною Федора Достоєвського стає Анна Григорівна Сніткіна. Після взяття другого шлюбу творчість письменника піднімається на новий філософський рівень. Він намагався розкрити трагедію існування сучасної людини.В цей час з’являються романи «Записки із Підпілля» та «Злочин і кара».
Роман «Злочин і кара» - це перший твір, за допомогою якого ми знайомимося з автором. Цей сюжет закріплюється в нашій свідомості надовго і вже не може відірватися від його автора. «Злочин і кара» та Федір Михайлович Достоєвський існують у єдиній нерозривній площині. Сюжет роману – це рух свідомості героя від злочину до покарання. Головною дійовою особою тут виступає психічно неврівноважений колишній студент Радіон Раскольніков. Він мешкає у маленькій кімнатці та постійно вибудовує план вбивства старої лихварниці Альони Іванівни, в якої раніше позичав гроші. Нарешті хлопець наважився і вбив сокирою стару жінку.
Далі вбивцю оточують герої, які далі вибудовують картину сюжету. Соня, Порфирій Петрович, Свидригайлов, сестра Дуня та інші герої допомагають збудувати історію подій роману та довести їх до логічного кінця. Порфирій Петрович стає детективом у цій історії, Соня – кохана дівчина та людина, яка допомогла Раскольнікову зізнатись у вбивстві. Свидригайлов дізнається про те, що Радіон забив лихварницю, але в той час повідомляє йому, що також вбив свою дружину. Можливо саме вмовляння Соні та самогубство Свидригайлова підштовхують Раскольнікова зізнатись у злочині. В епілозі розповідається, що Радіона засилають на каторгу до Сибіру, але Соня їде разом з ним. Досить довго муки Раскольнікова не закінчуються, проте Сонине кохання допомагає вбивці очиститись.
Багато читачів не сприймають цей роман і називають його незрозумілим, проте у ньому прихована філософська ідея буття людини, яку не кожен реципієнт може розгадати.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|