Я люблю свій День Народження. Напевне, мало хто його не любить. Це прекрасний день, коли ти стаєш на рік старшим, дорослішим, розумнішим. І мене приваблює в цьому святі не тільки подарунки, привітання, сотні теплих слів, ні. Щороку в цей день на мене находять якісь філософські роздуми про плинність життя, про дитинство, про дорослішання. З кожним новим днем народження треба звикати до нової цифри. Ось тобі було тринадцять, а вже треба звикати до чотирнадцяти, а ще ж зовсім недавно було лише десять! Неймовірно!
Люблю проводити цей день в колі друзів та родини. Щороку мама розказує мені якусь цікаву історію чи то про моє народження, чи то про моє дитинство. Я дуже люблю її слухати! Важко уявити часи, коли мене ще навіть не було. Адже все довкола так само існувало, жило, дихало, але без мене. Мої батьки гуляли, зростали, планували щось, а потім з’явилася я, а все довкола так само продовжувало жити, дихати, рости. Мені цікаво слухати маму про мій найперший день народження. Як тато чекав її біля пологового будинку, які вони були щасливі, як очікували цієї миті. В той день почався відлік мого життя і це справді заслуговує на святкування. Адже життя у нас – єдине, воно так швидко минає і не звертати уваги на день народження – це неправильно. Він єдиний, унікальний, в кожної людини неповторний, осяяний своєю історією, таємницями, цікавими фактами.
Мій день народження завжди розпочинається з привітань батьків. Вони завжди намагаються привітати мене ще вночі! На вулиця перша година ночі – а в мою кімнату стукають щасливі батьки, огортають мене обіймами, поцілунками, осипають привітаннями. Тут нема чому дивуватися – я народилася вночі, тому мама з татом особливо прагнуть дотримуватись хронології подій.
Одного разу вони зайшли до мене в кімнату з величезним тортом з десятьма свічками – мені було десять років, - і моє щастя тоді не мало меж! Ніхто не вміє мене так вітати, як мої батьки. Ми тоді майже до ранку смакували чаєм на кухні, а с слухала історію про своє народження, про те, як мене очікували і як тато вперше взяв мене руки.
Людей завжди вчать, що любити себе – це погано, егоїзм, егоцентризм – це все негативні вияви людської природи і я погоджуюся з цим. Але день народження – це такий день, коли людина може говорити лише про себе. В цей день вона іноді чує стільки приємностей, скільки не чує за весь рік. Вона отримує нагоду почути про себе, відчути себе в центрі уваги, відчути себе людиною дня, так би мовити.
Для мене День народження – це день, коли приходить усвідомлення того, що я дорослішаю, що з кожним роком переді мною не просто більше можливостей відкриваються, але багато чого стає також і не доступним, адже з кожним роком я віддаляюсь від дитинства, яке через кілька років залишиться лише примарою за моєю спиною. Крім того, в цей день очі батьків моїх сяють, коли вони дивляться на мене. Тому в цей день треба собі чітко нагадувати: ніколи їх не розчаровуй, бо мій день народження – це просто моє свято, це початок нового життя і в моїх батьків, день, коли вони почали вірити в мене.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|