Кожна людина має прекрасну пору – дитинство. Час, коли немає ще в житті ні уроків, ні домашніх завдань, ні турбот про оцінки, зауваження та екзамени. В дитинстві ми живемо казкою, мріємо про прекрасне, весь світ для нас – гра. Але в один прекрасний день батьки відводять нас до школи. Вони впевнено передають нас у руки першої вчительки, котра з тих пір стає нашою провідницею у доросле життя.
Про першу вчительку у мене найкращі спогади, адже початкова школа для мене – це період найяскравіших спогадів про школу взагалі. Ця людина змогла обігріти Любов’ю тридцять переляканих маленьких душ, змогла подарувати їм перші найнеобхідніші знання, здружити їх та подарувати любов до знань, впевненість в собі. З той вчителькою кожен день був – як свято. Вона старалася ставитися до кожної дитини з уважність та добротою, завжди до всіх прислухалася. Ми ніколи не бачили її стомленою! Вона завжди світилася, ніби сонце, завжди палала енергією та позитивом. До неї можна було підійти з будь-якою проблемою, з будь-яким запитанням і вона завжди терпляче вислуховувала кожного свого учня.
Перша вчителька подарувала мені віру в себе. Вона ніколи не нехтувала дитячими талантами і роботами, завжди намагалася оцінити кожне дитяче старання, кожну спробу виявити себе.
Я вже навчаюся в старшій школі, але моя перша вчителька вже випускає інший клас. Я заздрісно дивлюся на малюків, яких вона обіймає своїм серцем, але я щаслива за них: вони в надійних руках. Вона все так же світиться і сяє під час спілкування з ними, вона влаштовує для них незабутні свята, співає з ними радісні пісні, а вони, щасливі, біжать їй назустріч, стрічаючи біля школи.
Від першої вчительки залежить подальше ставлення школярів до школи, адже вона перша розчиняє перед дітьми двері у світ знань, вона надає їм натхнення та наснаги на всі подальші роки. Якщо вчителька уважна, любляча до дітей, помічає та направляє до розвитку їхні таланти, діти в подальшому будуть лише прагнути розвиватися. але якщо вчителька нехтуючи ставиться до своїй обов’язків, не прагне пізнати своїх дітей, я думаю, що такі діти не любитимуть навчатися та ніколи не зможуть радіти своєму перебуванню в школі.
Моя перша вчителька залишила про себе неймовірно позитивне враження! Іноді я переглядаю старі фотографії з молодшої школи, а тоді, зустрічаючи її в коридорі, дивуюся: де вона бере стільки енергії? Де вона черпаю ту незгасиму позитивну силу для своєю роботи? Мені здається, воно просто дуже сильно любить те, що робить. Кожна дитина стає для неї ніби рідною і тому вона в кожну вкладає стільки любові та добра. А це добро потім проростає невимовною вдячністю та любовю до неї.
Вчителька – неймовірна людина, котра живе не лише своїм життям, а і життям своїх учнів. Інколи буває важко знайти себе і відчути свою душу, а ця людина відчуває десятки душ біля себе і намагається зробити їхнє життя кращим. Це надзвичайно складно, на мою думку, і для того, щоб стати такою вчителькою, як моя перша – треба мати до цього справжнє покликання!
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|