Причин любити зиму для мене не так вже і багато. Я не дуже люблю холод, мене не тішить сніг і скрипучий колючий мороз. Я важко переношу холодні вечори вдома, довгі ночі мене пригнічують, а короткі похмурі дні мало на що надихають. Але є дещо взимку прекрасне, що дозволяє відволіктися від щоденних справ та зануритися у мрію та казку. Це зимові свята, і одне найулюбленіше з них – це Різдво.
І коли бабуся подає знак, вся родина сідає до столу. Стіл застелений святковою скатертиною, на ньому найгарніший посуд, свічки, квіти. В повітрі витає аромат свіжої ялинки, снігу та казки. Всі починають вітати одне одного, говорити одне одному приємні теплі слова, адже це лише раз ні рік ми всі збираємося всією родиною. Починається вечеря.Так склалося в нашій родині, що Різдво – це свято сімейне. Всі члени сім’ї в це день збираються за столом, щоб поласувати смачною вечерею та привітати один одного з цим святом. Але перед тим проходиться довгий, метушливий, але неймовірно цікавий процес підготовки. Спершу треба приготувати оселю до приходу Різдва. Цим завжди займається бабуся. Вона приїжджає до нас в гості на зимові свята і нас це неймовірно тішить! Вона знає величезну кількість традицій, звичаїв, обрядів, котрими завжди залюбки з нами ділиться. Вона, як було заведено в давніх українців, в день зустрічі Різдва не їсть до першої зорі. Весь цей час метушливо прибирає нашу квартиру, готує, як заведено, 12 страв. Комусь здається, що це багато. Але не для нашої родини! Адже в це вечір за столом збирається багато наших родичів! Тітка, дядько, двоюрідні сестри, брати… В квартирі стає гамірно та шумно, але це дарує неймовірне відчуття присутності свята!
Бабуся щороку під час урочистого початку вечері розказує нам історію про народження Ісуса. Я чула її вже неодноразово, але вона щоразу розказує її настільки чаруюче, зосереджено та цікаво, що кожен новий раз я чую її ніби вперше! Після того свято починається у всій красі. Після частування першими стравами, всі починають дарувати одне одному подарунки. Квартира стає просто заваленою кольоровими яскравими пакунками з подарунками, молодші члени нашої сімї зачаровано заглядають під ялинку, вірячи, що пакунок приносить їм якась невідома казкова сила. Старші теж вітають одне одного подарунками, всі радісно отримують величезне задоволення від зустрічі.
Різдво – це казка в нашому домі. В цей вечір тут немає місця розчаруванням, суму, горю чи поганим новинам. На всіх обличчях сяють посмішки. Я відчуваю в ці миті себе найщасливішою людина на світі! Я дивлюся на свою родину і повірити не можу, що ще є в світі такі щасливі люди. Я перейму цю традицію обов’язково і в майбутньому мої діти обов’язково матимуть нагоду спілкуватися з усіма своїми найближчими родичами хоча б раз на рік!
Вечеря добігає кінця, але я не хочу, щоб цей прекрасний день завершувався. Адже на ранок всі роз’їдуться по домівках, знову зануряться в свої турботи-роботи. Але в тому і полягає частково вся краса цього свята: в тому, що воно не триває безкінечно, а завершується для того, щоб повернутися знову!
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|