Мою вулицю названо в честь великого українського письменника – Тараса Григоровича Шевченка. І я впевнено можу сказати, що це найкраща з усіх вулиць в моєму місті! Звісно ж, про свою рідну місцину може так сказати кожен, але всі, хто побували у мене в гостях, завжди погоджуються зі мною.
Кожної пори року вулиця вражає своєю красою. Восени все буяє жовтогарячими барвами, листя устеляє алеї та доріжки, лежить на дахів будинків, і якби я була художником, я б спробувала змалювати цю красу. Дерева при доріжках посаджені в рівний рядочок і кожне з них випромінює тепло. Тоді здається, що красивішого нічого бути не може, але коли приходить зима і все вкривається білим снігом, думки змінюються. Тоді між будинками можна бачити витоптані вузенькі стежечки, котрі сплітаються, мов павутинка. Кожен будинок одягає білу шапку і стає ніби вдвічі більший. А навесні красі просто немає меж! Все цвіте, пахне, зеленіє соковитою зеленню і так манить присісти на м’яку травичку.
На моїй вулиці розташований чудовий парк з виходом до річки. В ньому можна гарно відпочити, насолодитись красою природи. Дерева тут стрункі, тягнуться до неба, а під ними – зручні лавочки. Ще на моїй вулиці дуже багато красивих чепурних будиночків, подвір’я біля яких завжди прибране та охайне. Жителі вулиці Шевченка дуже шанують порядок, а тому постійно слідкують за чистотою.
Я пишаюсь тим, що народилась і проживаю на цій вулиці і залюбки запрошую до себе в гості рідних на друзів.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|