Всі люди різні. В них відрізняються думки та переживання. І вчинки також людські бувають дуже різні. На мою думку, вчинки людей дуже залежать від їхніх емоцій.
Коли людина засмучена, ображена на когось та зла, вона здатна зробити будь-який відчайдушний вчинок: підставити когось, зрадити, образити у відповідь. Добра і щаслива людина хоче дарувати людям радість. Кожен злий вчинок може компенсуватися хорошим вчинком і це чудово підтверджується реальним життям.
Мої сусіди завели собі кота. Маленька дитина у них постійно благала про домашню тваринку і дуже просила. Хлопчик обіцяв, що буде доглядати тварину та піклуватися про неї і батьки не витримали. Одного разу вони принесли дитині бажаний подарунок. Я пам’ятаю, яким був щасливим той хлопчик! Батьки зробили справжнє добро, зробили щасливою свою дитину. Однак минуло зовсім мало часу і ми випадково дізналися, що сусіди вже не бажають піклуватись про тваринку. Вони стверджували, що дитина абсолютно байдужа до живої істоти, не грається з ним, забуває погодувати. А батьки ж погодились взяти його лише в тому випадку, що хлопчик візьме на себе всі питання піклування! І вони вчинили дуже погано. Вони просто викинули кошеня на вулицю! Звичайно, вони не викинули його через вікно і не виставили за двері, а люб’язно постелили йому в під’їзді та поставили мисочку для їжі. Такого я від них не очікувала! Вони здавалися такими щирими та добрими людьми! До того ж, мені завжди здавалося, що всі люди на світі повинні розуміти, яку вони беруть відповідальність на себе, коли вирішують взяти тваринку. Виявилось, що я дуже помилялась. Я стала свідком дуже поганого вчинку. Всі сусіди були дуже здивовані, багато хто обурювався: де це таке бачено, щоб нормальні люди виставили на вулицю котеня? Але логіка у сусідів була проста: світ не без добрих людей, хтось його обов’язково візьме до себе.
Погані вчинки завжди компенсуються добрими. Такий закон нашої природи. Якби погані вчинки домінували в нашому житті, ми б були глибоко нещасними. Я не могла слухати це нявкання в нашому під’їзді. Моє серце розривав жаль! І я почала розмовляти з мамою про те, щоб взяти тваринку до себе. Мама була категорично проти. Вона боялась, що історія із хлопчиком повториться, тваринка мені набридне і нікому буде за нею доглядати. Я говорила мамі про всі ті уроки доброти, що нам дають у школі, про те, що треба робити добро, піклуватися про менших наших братів…І мама здалась. Вона взяла з мене щиру обіцянку і дозволила принести кошеня додому. Я взяла перелякану тваринку на руки і міцно обійняла, я пообіцяла маленькому клубочку ніколи не покидати його. Ось так поганий вчинок перекрився хорошим вчинком, моїм.
Сусіди підозріло на мене дивились, але нічого не казала, не запитували. Інколи хлопчик, який відмовився від тваринки, запитував у мене, як справи у котика. Я запрошувала його в гості, щоб він подивився сам, але той завжди відмовляв. Я вважаю, в ньому прокинулась совість. Він не зміг поглянути в маленькі очі покинутої тваринки.
Вчинки людей бувають дуже різними. Одні люди чинять зло, не думаючи про наслідки, про те, що хтось в результаті таких вчинків буде страждати. І не важливо, що в цій історії постраждало всього-на-всього кошеня. Ця тваринка звикла до своїх господарів, звикла їсти з їхніх рук, а вони зрадили її. Це дуже погано. А добрі вчинки роблять щасливими і людей і тварин. Мені б хотілося, щоб у світі було більше хороших вчинків, хоча я знаю, що зло повністю ніколи не зникне. Лише завдяки тому, що воно існує, ми знаємо, що таке добро. Все в житті має бути гармонійно. Так влаштувала все наша природа, котра створила нас і частинкою якої ми всі є.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|