Я ніколи в житті не зустрічала людей, які б не любили отримувати подарунки. Для кожного дарунок хоча б невеличкого презенту – це приємні емоції та радість. А коли цей подарунок є несподіваним та неочікуваним, то емоції ще більше переповнюють.
Багато хто полюбляє не лише отримувати, а й дарувати подарунки. Коли ти робиш людині приємність, то й сам відчуваєш радість на душі. Щасливі очі дорогої для тебе людини – це точно краще, ніж отримати подарунок від когось. В моєму житті подарунки постійно переплітаються з визначними подіями. У нашій родині обов’язковою умовою будь-якого свята є презенти. День народження, восьме березня, Новий рік, День ангела та ще багато святкувань є приводом для отримання подарунку.
В школі наш клас також звик до вітань. Іменинника вітають всім колективом та дарують бажаний подарунок. Напередодні наш класний керівник дізнається у винуватця події про те, що він хоче отримати у своє свято. Тому всі презенти є бажаними та цікавими. Проте подарунки не мають бути завжди потрібними для побуту. Вітальна листівка, цукерка чи саморобна іграшка завжди стануть причиною для приємних відчуттів.
Довгий час я просила у батьків подарувати мені песика. Я з раннього дитинства мріяла про вірного друга, але тато з мамою вважали, що така тварина не може проживати у квартирі, бо їй треба багато простору. Багато років підряд я із слізьми на очах чула відмову від собаки. Кожного дня народження я так очікувала, що нарешті почую гавкіт. Але так я його і не чула. Батьки завжди дарують мені потрібні речі, які мені подобаються, але песик для мене є найбажанішим подарунком.
Проте одне з моїх святкувань я ніколи не забуду. Батьки привітали мене вранці і вручили презенти в честь свята. Я знову з сумом розгорнула їх, знаючи вже, що то не собака. Щоб зробити батькам приємно, я посміхнулась і сказала, що дуже рада такому подарунку, але в мою душу в той момент залізла печаль. Але пізніше несподівано приїхала бабуся, яка не попереджала мене про свій візит. Ми зустрічали її на вулиці і я побачила, що в неї на руках маленький песик. В той момент моє щастя не знало меж. Я почала плакати від радості і цілувати крихітну собачку. Це була тваринка моєї мрії, навіть тієї породи, яку я так хотіла. Того дня я отримала найбажаніший подарунок всього мого життя. Тепер в мене є вірний друг, який завжди поруч зі мною. Це маленьке створіння завжди чекає на тебе і любить тебе найбільше.
Я самостійно годую, гуляю та купаю його. Батьки, побачивши мою радість, також були щасливими. Бо ж вони відчувають щастя тоді, коли добре їхнім дітям.
Ця історія є доказом того, що бажані подарунки дарують людині дуже приємні емоції. Мої батьки дуже довго вагались і не могли піти на цей серйозний крок. Але все обійшлось і тепер вони самі дуже люблять нашого маленького пустунчика. Дитинство – це найщасливіша пора і в цей період діти повинні бути щасливими і не сумувати.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|