Питання мови в нашій країні одне з найболючіших. Багато разів в газетах і телебаченні порушують питання про те, чи треба в Україні дві офіційна мови? Адже в нашій державі стільки людей розмовляє російською мовою! Навколо цієї проблеми точаться суперечки та політичні змагання, всі розділились на два табори: прихильників та ворогів цієї ідеї.
На мою думку, немає нічого поганого в тому, щоб в країні було кілька державних мов. Адже багато світових держав мають такий досвід і це ніяк не відображається на становищі основної мови. Але якщо поглянути на історію тих країн та історію нашої держави, то виникає низка запитань. В Україні мова протягом багатьох років і століть зазнавала масштабних утисків і заборон, існує кілька десятків історичних дат та фактів, котрі засвідчують переслідування та заборони української мови. Їй насильно нав’язувався комплекс меншовартості, її вважати сільською, мужичою та прив’язували думку про це, це ця мова не може бути мовою науки чи літератури.
Україна вільна ледве більше 20 років. І за ці двадцять з хвостиком років дуже важко виправити всю ту шкоду, нанесену до цього сотнями років чужого національного гніту. Мова потребує реабілітації, допомоги, підтримки. В нас дуже мало україномовних видань, книжок, мало українських газет та дитячої літератури. Так, все це тільки виходить на шлях розвитку і з кожним роком ситуація покращується, але цього мало. Значна частка населення України цурається своєї мови, люди переїжджають до міста та починають соромитися української. Невідомо, в цьому причина цього явища? Можливо, закладений історією в підсвідомість комплекс меншовартості, сором за своє походження. Але це дуже серйозна проблема. Тому ключовим питанням в мовній політиці України має бути захист своєї мови. Справа не в тому, щоб принизити та ущемити російськомовних людей, а в тому, щоб захистити україномовних, котрі, знаходячись в своїй державі та на своїй землі, часто відвертаються від своєї мови.
Перед українською мовою лежить нелегкий шлях визнання та відродження. Лише тоді, коли кожна людина зможе вільно розмовляти своєї мовою вдома, в транспорті та на вулиці, коли дитина зможе читати український Буквар, а дорослі люди – якісні українські газети та журнали, коли по телебаченню будуть транслювати українські телепрограми, фільми та мультфільми, коли на радіо звучатимуть українські пісні, коли люди будуть хотіти вивчати свою мову, пишатися нею і не просто говорити, що вона одна з найгарніших в світі, а і вірити в це, тоді можна буде поставити питання про існування другої держаної мови в країні. Адже проблема російськомовного населення створювалась століттями і на її вирішення теж піде багато часу. Але при цьому одна мова повинна займати панівне положення – українська. Її треба вивчати в школі, університетах, її треба здавати при прийомі на державну службу. І, я вважаю, окрім граматики і орфографії, люди повинні також вчити історію нашої мови, бути знайомими з людьми, котрі поклали своє життя заради мови, котрі присвятили її розвитку всю свою діяльність і завдяки яким наша мова існує.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|