Українське село – найколоритніше місце на всьому світі. Добрі та привітні люди, гарні краєвиди, свіже повітря – позитивні сторони сільської місцевості.
Потрапляючи туди, ти відчуваєш себе вільно та впевнено. Я народилась та проживаю у великому місті, але моя бабуся живе у маленьку селі. Кожного літа на канікулах я проводжу там час. Я завжди з нетерпінням чекаю на цю цікаву поїздку, бо люблю відпочивати у нашому українському селі. Це незвичайна та дуже колоритна місцевість. Село знаходиться у яру, який з усіх боків оточує ліс. Якщо ти знаходишся у центрі, то на верху видно високі дерева, а якщо стоїш у лісі, то знизу видніються тоненькі вулички. Воно маленьке, складається лише з двох вулиць.
В середині населеного пункту розтягнувся великий ставок, у якому місцеві рибалки полюбляють витягнути рибку. Моє рідне село має цікаву історію та милозвучну назву. Багато років тому багатий пан їхав Україною та шукав для себе місце відпочинку. Багато земель він побачив на своєму шляху, але вгледівши цю дивну місцину, вирішив розкинути свій табір саме тут. Краса цього краю заполонила серце багатого пана, тому він дав наказ побудувати на цьому місці село та назвати його на честь своєї дочки Антоніни. З того часу на мапі України з’явилось маленьке село під назвою Антоніна. Тут приживають дуже добрі люди. Вони готові поділитись зі своїм сусідом будь-чим. Тут не викликає подиву, коли до тебе на подвір’я заходить односельчанин та просить позичити сіль або якусь іншу річ. Тут прийнято проводити вечори не в будинку перед телевізором, а на вулиці у цікавій бесіді. Ти не встигнеш вийти за паркан, як вже зустрінеш цікавого співбесідника. Коли я привезла свою подругу погостювати до бабусі в гості, то вона дуже здивувалась, коли ми вийшли з будинку, перейшли через дорогу та попрямували до лісу за грибами. Бабуся тільки почала готувати смачну смажену картоплю, а ми вже прийшли зі свіженькими грибочками. Тут природа годує людей, а не міський супермаркет. У лісі люди шукають гриби та ягоди, збирають дрова, щоб розтопити піч. У місцевому ставку можна наловити свіженької рибки. Село не газифіковане та не має водопостачання. Потрапляючи сюди, неначе переміщаєшся у просторі і потрапляєш на сто років назад. Це незвичайна місцина, до якої не дійшов світовий прогрес та не поглинув його. Тут можна відчуття задоволення від життя та позбавитись від турбот. Жителі Антоніни зажди веселі та усміхнені, вони ніколи не сваряться між собою та не ображають інших, до гостів доброзичливі та привітні. Я дуже хочу, щоб це село ще довго залишалось таким недоторканим та прекрасним, бо таких куточків у нашій країні залишилось дуже мало.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|