Душею будь-якого народу є пісня. У ній відображається вся глибина духу країни. За допомогою пісні ми можемо зрозуміти менталітет держави та її жителів. Українська пісня вже протягом багатьох років зігріває душу справжніх патріотів. У ній прихована мораль, повчання та багатюща історія нашої неньки. Пісня супроводжує українця кожного моменту життя. Коли нам радісно, то ми співаємо, коли на душі печаль – пісня лунає з вуст. В нас жодне свято не проходить без неї. На кожному застіллі голоси українців яскраво переплітають у народній пісні. Наші земляки змалечку і до старості співають. Всі в дитинстві співали: «Іди, іди дощику, зварю тобі борщику», «Подоляночка», «Галя по садочку ходила». Мої ж дідусі та бабусі полюбляють співати: «Не питай, чого в мене заплакані очі», «Гей, наливайте повнії чари», «Ой, наступала та чорная хмара». Це лише маленька частиночка багатющого багажу нашої скарбниці пісень. В українських скринях сховані сезонні пісенні творіння: купальські пісні, веснянки, петрівки, обжинкові, щедрівки та колядки.
Найвідомішими з них є: «Ой на Івана, та й на Купала», «Ой весна, весна, ти красна», «Вийшли в поле косарі». Родинно-побутові пісні звучали на сватаннях, весіллях, родинах, хрестинах: «Місяць на небі, зіроньки сяють», «в кінці греблі шумлять верби, що я посадила», «тече річенька не величенька». Українці ніколи не працювали мовчки. Їхні голоси лунали серед поля та звеселяли під час роботи.
Яскраво дух українців відображається у піснях Марусі Чурай – легендарної української поетеси, яка створила низку найвідоміших творів, які лягли на музику.
Вже пройшла не одна сотня років, а ці пісні до цього часу залишаються популярними. Хоч раз у житті кожен українець співав «Ой не ходи Грицю», «Грицю, Грицю, до роботи», «Віють вітри», «Засвіт встали козаченьки» та інші. Ще у сімнадцятому столітті творила українська муза, а пісні й досі залишаються живими.
Основною темою її текстів було сильне кохання між хлопцем та дівчиною, але й також вона описувала історичні події козаччини: козацькі походи, бої та важкі долі козаків. З її піснями можна вивчати історичне минуле нашої Батьківщини. З долі Марусі Чурай можна писати романи та складати пісні. Її гірка життєва історія стала основою не одного роману та не однієї пісні. Дівчина до кінця залишалась вірною своєму коханому, довгий час чекала на нього з війни, своє серце віддала хлопцеві, а той її зрадив. Маруся не хотіла отруїти Гриця, він ненароком випив смертельне зілля.
Багато пісень з часом втратилось через недбалість, тому основна задача кожного українця зберегти нашу пісенну скарбницю, пронести її крізь час та передати своїм нащадкам. Оберігайте українську пісню, бо вона є душею нашого народу.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|