Ми живемо у прекрасному світі, яким нагородив нас Бог. У нас є все потрібне для життя: їжа, вода, дім, місця для відпочинку. Все це нам дає наша планета Земля та куточок, у якому ми проживаємо. Але ж людина хоче перевершити всі існуючі рамки, хоче зрівнятись із найвищими силами. Боюсь, що ці змагання можуть погано закінчитись для всього людства. Адже постійні природні катаклізми майже кожного дня відбуваються у різних куточках земної кулі. То виверження вулкану у Мексиці, то землетрус в Непалі, то цунамі в Америці. Просто страшно вмикати новини, бо знову очікуєш побачити якесь природнє горе.
Земля відчуває все, бо вона жива. Ми її руйнуємо своїм науково-технічним прогресом. Скільки вихлопних газів випустили наші автомобілі у повітря, скільки пластику лежить у землі, скільки шкідливих речовин протікає у наших ріках – багато, надзвичайно багато. Скоро наша планета загрузне у смітті. Подивіться навколо себе: кругом бруд, пляшки, целофан та інше сміття. А хіба ж ми не хочемо гуляти чистими парками, дихати свіжим повітрям, купатися у чистих ріках. З цих самих річок ми п’ємо воду, але вона ж дуже брудна. Отож! Ми спочатку смітимо, а потім це все поглинаємо. Бо природа живитися тим, що її оточує: повітрям, водою, ґрунтом. Чистота залежить від виховання. Цього нас вчать батьки, вихователі та вчителі. Це все ми бачимо навколо себе. Якщо мама викидає папірець від цукерки собі під ноги, то чого ж можна очікувати від її дитини. В цивілізованих країнах дітей привчають до чистоти, кругом стоять смітники. А в нас дуже часто і сміттєвих баків немає, тому приходиться нести це сміття аж додому. Така розкіш цивілізації не дуже зручна.
Мені здається, що наша планета ще недовго буде терпіти ті знущання, які ми над нею чинимо. І в якийсь момент вона розізлиться і зітре нас з лиця Землі. Тому давайте всі разом візьмемось за голову і з завтрашнього дня почнемо жити по-новому – оберігати нашу планету і самих себе.Ще однією негативною рисою сучасного суспільства є жадібність. Наші правителі зовсім не заглядають у майбутнє, живуть лише сьогоденням. Десятками тисяч тон щоденно люди добувають з надер землі корисні копалини. Ще якась сотня років і вони повністю зникнуть. Бо нові копалини не встигають відновлюватися з тими темпами, з якими ми їх забираємо. Ще ми, наші діти погріються газом, а вже нашим наступним поколінням треба буде придумувати новий спосіб для обігріву.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|