Все школьные сочинения по литературе

Людина приходить в цей світ вже не самотня: вона має тата, маму, бабусю, дідуся, братів, сестри… Вона зростає в родинному колі, наповнюючись любов’ю та затишком.

Але згодом, як пташеня вилітає з гнізда, так і маленька людина мусить вийти у великий світ: спершу в дитячий садочок, а потім – до школи, університету, а потім створювати власну родину.

Так починається знайомство людини із суспільством. На мою думку, суспільство – це те середовище, в якому мусить знаходитися людина під час свого зростання. З першим кроком у садочку, вона робить перший крок у залученні в це суспільство.

Воно живе за своїми законами. Часом людина мусить миритися з тяжкими речами: насмішками, глузуваннями, не сприйняттям в колективі, з невпевненістю та замкнутістю. Суспільство вимагає від нас активності та слідуванням певним нормам.

В першу чергу, це етикет. Люди повинні дотримуватися низки загальновизнаних правил: поважати старших, вміти слухати, пригнічувати в собі злість, злобу, заздрість. До цього людину готує сім’я. Але дуже часто в колективах є люди, котрих не визначають, ігнорують чи насміхаються. Людей судять за зовнішнім виглядом, матеріальним становищем, часом за мовою та походженням. Проходячи через все це, людина загартовується. Суспільство шліфує людину, заганяє її в певні рамки, нав’язує стереотипи, часом воно ламає людину, і вона змінюється, вчиться носити маски: вдома одна, на роботі інша, під час відпочинку – третя.

Часом суспільство жорстоке. Кругом існують безліч людей, котрі наживаються на чужому горі, крадуть, брешуть та вбивають. Це все вбиває в звичайних людей віру в мир і добро. Взяти для прикладу жебраків. Є повно інформації про те, що це шахраї і тепер, навіть якщо на шляху трапиться справді людина, яка потребує допомоги, люди будуть підозрювати її в шахрайстві, бо відрізнити людей справжніх від «несправжніх» стає все важче. Ми навіть починаємо вже дивуватися, коли людина просто так робить добре справу. В думки зразу закрадається підозра про те, що комусь це вигідно, за це платять або це все продумано і так треба комусь із вищих структур.

Отже, певною мірою можна сказати, що суспільство – дуже складне, неоднорідне явище. Але саме в суспільстві на людину покладену певну роль, через яку вона реалізує себе. Якою людина себе покаже? Це залежить і від її виховання, і від її досвіду, і від особистісних якостей. Вона може або зламатися та плисти за течією, а може намагатися протистояти і стати не такою як всі, прагнути сіяти добро та завжди вірити в краще у людях.