«Без Батьківщини немає людини» - це істинна кожного з нас. Кажуть, що рідна та земля, де ти народився і та мова, якою ти сказав перше слово. Моя Батьківщина – це Україна. Тут моя ненька, моя домівка, моє життя.
Іноді нам здається, що тут погано, бідно і важко. Ми мріємо про інше місце проживання, де б ми змогли ні в чому собі не відмовляти.
Але це ж наша земля, на якій легше стояти, яка підтримає, коли тобі важко, бо вона твоя… Іншої в тебе не може бути. Як говорить Василь Симоненко: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину» - це істинні та пророчі слова. Батьківщин не може бути багато, вона – одна!
Україна - надзвичайно багата земля. Це святий шматочок планети, на якій поєдналися моря і гори, поля і луки, ліси і степи. Наші природні ресурси безмежні, вони нас годують та оберігають. Здавна існує звичай, коли людина йде далеко від своєї домівки, то вона бере з собою грудочку землі біля хати. Люди знають, що рідна земелька вилікує та розрадить у важкі хвилини, зігріє наше серденько, коли ми тужимо. А яка духовно багата місцевість від Луганська до Львову, від Чернігова до Одеси! Тут живуть найобдарованіші та найрозумніші люди. Талановитими головами всипаний наш край: Тарас Шевченко, Леся Українка, Володимир Івасюк, Микола Амосов та багато інших. З історії України відомо, що наш народ не можна подолати. Нас морили голодом, вбивали наших козаків, відбирали у нас всі засоби існування, проте ми вижили, і не просто вижили, а високо піднялись. Ми пройшов через безліч перешкод та проблем, але змогли встояти з високо піднятою головою. Наш народ довго йшов до своєї незалежності і тепер ми зможемо її втримати.
Навіть кольори нашого стягу символізують, той яскравий світ у якому ми проживаємо: жовте колосисте поле та безкрає голубе небо.
Скільки цікавого можна побачити, подорожуючи Україною. Нам здається, що нічого цікавого тут немає, але насправді, ми маємо багато маловідомих місць з надзвичайними колоритами. Наприклад, Подільські Товри, етно-комплекс у селі Бузова, Журавлине озеро на Львівщині, Святогірськ, сплав по Дністровському каньйоні, Меджибізький замок біля Хмельницького, Олеський замок на Західній Україні та багато інших місць, які чудово нас можуть здивувати та надовго закарбуватись у пам’яті.
Я дуже люблю подорожувати і мрію проїхати через весь світ, але після кожної подорожі повертатись до своєї рідної домівки – неньки України. Вона в мене єдина – така гарна та рідна, іншої бути не може. Бережіть свій рідний край, бо відмовляючись від своєї Батьківщини, ви відмовляєтесь від своєї матері, яка вас народила і ростила, так як і близька серцю місцевість.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|