Одного разу у нас на класній годині вчителька розповідала про толерантність. Це був цілий урок, присвячений цьому загадковому, красивому слову. Ми зачаровано слухали розповідь вчителя про стосунки між людьми, про унікальність кожної людини і, на мою думку, це урок дуже вплинув на всіх нас, на мене в тому числі.
Толерантність – це іншими словами терпимість. Толерантна людина не засуджує чужі погляди та переконання, а з розумінням і повагою відноситься до кожної інакшої точки зору. Є гарна приказка: «Скільки людей – стільки й думок». Звичайно ж, зустріти людину зі схожими поглядами можна, але зустріти ідентичну людину неможливо, бо кожен з нас виростає у своєму, неповторному середовищі, має свою родину, своїх друзів, вроджені і набуті знання, навички, а також свій досвід.
Не можна судити людину за країною проживання, кольором шкіри чи релігійними переконаннями. Це такі речі, які не є визначальними при оцінці людських якостей особистості. Адже толерантність – це свобода думки, вибору, а хто може обмежувати нашу свободу?
Але для чого ж вона потрібна? На мою думку, толерантність сприяє зменшенню конфліктів між людьми. Адже часто люди вступають в суперечки, не беручи до уваги думку свого опонента. Людина, котра бачить лише свою думку і визнає її єдино правильною – егоцентрична. Це не зовсім правильно, оскільки це лише ускладнює життя в першу чергу для самої ж такої людини. Вона всюди бачить негатив та незгоду, намагається знайти однодумців, заплющує очі на інші погляди. В той час як інші люди зі своїми поглядами та інтересами мають величезну користь для людей інакших: різні люди збагачують одне одного, напувають одне одного новим досвідом, розширюють світогляд. Треба не забувати, що спілкування – це не просто «гра в одні ворота», його мета не полягає в тому, щоб нав’язати комусь себе зі своїми інтересами. А це обмін: обмін думками, досвідом, знаннями.
Толерантним людям, я гадаю, легше сприймати інакших людей. Адже сприйняти чужу думку куди цікавіше, ніж сперечатися з нею. Звичайно, є люди, котрі не можуть й дня прожити без суперечки, але ті ж суперечки бувають різними. Можна просто нав’язувати власні переконання, намагатися «перевчити» людину, звинуватити її в хибності поглядів. А можна спокійно і аргументовано дати відповідь на запитання про те, в чому її помилка і чому саме ваші погляди треба прийняти на правильні.
Отже, я гадаю, що люди повинні більше дізнаватися про толерантність та навчатися цій майстерності. Адже це справді творчість – вміти вислухати людину, прийняти її та не образити, якщо її переконання не збігаються з вашими. Така поведінка є запорукою ефективного спілкування та корисного обміну інформацією!
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|