Все школьные сочинения по литературе

Сьогодні суспільство стикається з низкою різноманітних проблем. І при цьому проблеми ці стосуються найрізноманітніших галузей. Люди незадоволені освітою, медичним обслуговуванням, якістю та цінами продуктів та комунальних послуг. Люди стають дратівливими через елементарні дрібниці,  розчаровуються у навколишньому світі, у собі та інших людях. Ми живемо в інформаційному середовищі і сьогодні інформації навколо стає настільки багато, що людина тоне в ній, губиться і може втратити розум.

Потоки новин з телевізорів, радіо, Інтернету не вгавають. Мільйони версій, тисячі точок зору, сотні поглядів на одне й те ж.  Люди за цією інформаційною завісою втрачають поняття про правду та про людськість. Мені здається, однією з найголовніших проблем людства сьогодні є проблема втрати довіри. Ми довіряємо ведучим в телевізійних програмах, політикам, новинам та репортажам, але ми втрачаємо здатність слухати одне одного і, що найголовніше – чути.

Варто просто озирнутися довкола і побачити людей: не з екрану телевізора чи монітора, а живих людей, з їхніми проблемами, переживаннями, поглядами.

Поспілкуватися  з ними, запитати про те, що хвилює і вже власними силами робити висновки про будь-що. Адже соціальні мережі поступово витісняють живе спілкування, вже не обов’язково зустрічатися з людьми віч-на-віч, щоб з’ясувати проблемні питання, а для отримання інформації можна просто зателефонувати в будь-який куточок країни та світу. Я гадаю, що подібне спілкування вбиває в людях здатність співчувати та розуміти одне одного, адже при інтернет-спілкуванні ми не бачимо співрозмовника, не можемо відчути його емоцій та почуттів, не бачимо його очей, жестів, посмішку чи сльози. І таким чином в людей розвивається байдужість одне до одного, що призводить до агресії, зчерствіння людських душ.  І люди починають відчути себе самотніми.

Люди, що віддають перевагу живому спілкуванню, почувають себе щасливішими, їх не відвідує почуття самотності та забутості. То ж чи не привід  започаткувати в своєму житті нову звичку: прагнути до особистісних зустрічей, живих контактів? Зустрітися з друзями за чашечкою кави, прогулятися в парку чи біля річки? Можна додати собі в соціальній мережі три сотні «друзів» і відчувати себе нікому не потрібним, а можна вийти з одним другом на свіже повітря – і відчути себе по-справжньому щасливим. Тому треба закликати людей повертатися до такого спілкування і частіше залишати територію свого комфорту в соціальних мережах.