Все школьные сочинения по литературе

Менше ніж сто років тому люди не знали, що таке смс-повідомлення, мейли, вайбери та соціальні мережі. Вони не переписувались щомиті короткими повідомленнями, а далекі люди тижнями могли не знати один про одного новин. Зате вони мали дещо цікавіше – потребу в листах.

Паперові листи відходять в минуле. З появою інтернету, телефонів, соціальних мереж просто відпадає потреба витрачати час та паперові листи. Вони невигідні та незручні: довго йдуть, можуть загубитися, зіпсуватися. Але поруч з цим ми забуваємо, яку ж вони мають цінність! Друкований текст порівняно з рукописним – мертвий. Ми стираємо непотрібні букви одним натиском кнопки на клавіатурі, ми копіюємо інформацію з мережі, змінюємо колір та написання тексту в кілька кліків. А щоб написати текст рукописний треба витратити значно більше часу та терпіння і залучити більше фантазії.

Читаючи рукописний лист, можна відчути хід написання листа: де тремтіла рука, букви стелились невпевнено. Можливо, автор листа пив чай і кілька крапель потрапили на папір. Можливо, лист має аромат будинку автора, а раніше взагалі знатні дами мали звичку сприскувати свої листи своїми парфумами.

Читаючи такий лист можна намалювати в уяві цілу картину! Де він писався, за яких обставин, в якому настрої та з якими мотивами. Чи старалась людина, виводила кожну букву? Чи почерк її спішний, розмитий, невпевнений?

Мені здається, такі листи вдихають в себе разом з літерами частинку людської душі та її думок.  Адже недарма листи так поціновували ся в минулому: від коханих і дорогих людей і зберігали, перечитували, передавали наступним поколінням.А як цікаво уявляти шлях листа! Від переходить з рук в руки, з відділення до відділення, через кілометри шляху доки не дістанеться свого місця призначення.

«Рукописи не горять!» - слова з відомого роману М. Булгакова справді мають сенс. Комп’ютери не вічні, диски ламаються, в мережах інформація стираються, а листи можуть лежати століттями.

Я думаю, кожній людині варто хоча б одного разу спробувати написати справжнього листа. Сісти, зосередитися, відключитися від буденних турбот, постійної залежності від технічних засобів і спробувати викласти свої думки на папері. Можна навіть адресувати його собі ж і перечитати через деякий час. Впевнена, такий експеримент залишить лише позитивне враження. Адже час від часу будь-яка людина має потребу в тому, щоб виговоритися, а на папері це виходить якнайкраще…