Мій тато каже, що про людину треба судити не за її словами, а за її вчинками.
Буває так, що у своїх висловлюваннях людина смілива й цілеспрямована, а коли з’являється необхідність проявити ці риси на ділі, вона опускає руки та відходить у тінь. Про таку людину кажуть, що її слова розходяться із ділом. З нею ніхто не буде дружити, бо у скрутну мить на таку людину не можна буде покластися, на її допомогу навряд чи можна буде розраховувати. Однак, на щастя, існують такі люди, у яких слово ніколи не розходиться з ділом. Їхні вчинки завжди помірковані.
Я хочу розказати про свого друга Микиту. Одного разу він врятував мені життя! Ми дружимо з Микитою з першого класу. Ми ходимо до школи та додому разом. Любимо поганяти у футбол у дворі, а влітку ходимо до річки. Саме там, на березі річки, одного разу і стався випадок, який підтвердив, що Микита – мій справжній друг.
Того літнього спекотного дня ми великою компанією прийшли до річки. Сонце стояло в зеніті, вода в річці була тепла. Ми купалися і грали у м’яча. Було дуже весело! Але ось один з моїх знайомих – Влад – дуже сильно вдарив по м’ячу і влучив мені у голову. Я не встиг навіть відвернутися, бо не бачив, що м’яч летить прямо не мене.
Від несподіванки та сильного удару я втратив рівновагу та впав у річку. Вода потрапила мені до носа та рота – і я мало не захлинувся. Микита, який в цей час стояв на березі і все це бачив, кинувся рятувати мене. Він допоміг мені вбратися на берег. Усі товариші оточили нас. Їхні очі були перелякані. Найбільш переляканим був Влад. Він почав просити у мене вибачення, бо не навмисне поцілив у мене м’ячем. Я на нього не ображаюсь. Натомість Микита довів мені, що є дійсно моїм справжнім другом, який врятує мене у найстрашнішій біді. Коли я почав дякувати йому він сказав:
Ось це я вважаю справжнім вчинком, гідний поваги! Микита правий. Якщо йому знадобиться допомога, він завжди може на мене розраховувати. Я простягну йому руку, допоможу встати, якщо він впаде, розраджу, якщо йому буде сумно.- Я впевнений, що ти також врятував би мене, бо ми – друзі!
Справжня дружба має ґрунтуватися на справжніх вчинках, а не порожніх словах. Вчинки – це прояви характеру людини, її візитна картка. Лише за тим, як людина поводиться, на які вчинки вона здатна, можна судити про її характер і про те, яка вона насправді. Я намагаюсь робити все, щоб бути послідовним та поміркованим у своїх вчинках та проявляти сміливість та впевненість.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|