Люди – це дуже цікаві істоти. Що відрізняє їх від тварин? Свідомість, вміння любити, ненавидіти, прогнозувати майбутнє, жити не лише сьогоднішнім днем. Я вважаю, що найдивнішим людським вмінням є уміння кохати та любити. Ці два поняття в українській мові дуже відрізняються! Це робить нас особливими, вказує на те, як тонко українці відрізняють відтінки різних почуттів.
Кохання люди відчувають до інших людей протилежної статі. Це те, що поєднує наших батьків, те, що спалахує між молодими серцями, але ми називаємо це закоханістю. Воно змушує серце битися частіше, змушує робити різні дивні вчинки. Скільки про це написано віршів, романів, казок. У таких творах заради кохання принци йдуть на різні небезпечні пригоди, вони готові дістати з неба сонце та місяць, аби лише кохана дівчина погодилась вийти за них заміж. Про кохання вдало написав Шекспір у своїй п’єсі про Ромео та Джульєтту. Там глибина та краса кохання розкривається чи не найкраще! Адже це таке почуття, що перед ним навіть смерть не встоїть.
Однак любов – це дещо інше. Любов ми можемо відчувати до друзів, до найближчих людей. Вона не викликає пристрасті, але теж є дуже сильним почуттям. Наприклад, материнська любов до дитини – це взагалі унікальне явище природи. З перших подихів маляти жінка починає життя вже не для себе, а для маленького створіння. Вона ладна віддати життя заради нього, покласти своє здоров’я, сили, нерви, терпіння, красу – все для того, щоб маленька дитина була щасливою.
Любов обертає нашу планету. Щодня людина надихаються нею та роблять свої маленькі та великі вчинки. Мама прокидається щоранку і готує дітям сніданок перед школою, бо вона їх любить і бажає їм всього найкращого, вона турбується про них, переймається, що в школі вони будуть голодні і навіть готова прокинутись о 5 ранку, не дивлячись на те, що вона теж стомлюється, теж хоче спати. Тато втомлений повертається з роботи до коханої дружини та дітей, він купує їм смаколики дорогою додому, жінці – квіти, намагається посміхатися і запитати у кожного, як пройшов їх день. Він любить їх і зробить все для їхнього добра. В школі працелюбна вчителька до вечора перевіряє дитячі зошити, бо любить свою роботу: вона знає, учні будуть з нетерпінням очікувати на оцінки за свої твори, адже вони довго і сумлінно над ними працювали. Маленька дівчинка вже в третьому класі відчуває не просто відповідальність: вона встає трішки раніше за всіх і йде вигулювати свого собаку. Вона любить свою тварину і розуміє, що треба піклуватися про менших друзів, таким чином проявляти свою любов до них.
Я теж відчуваю любов. Я люблю своїх батьків: я ніколи не хочу їх розчарувати, намагаюсь гарно вчитися, отримувати хороші оцінки, радувати їх. Я люблю своїх друзів і завжди допомагаю їм, вислуховую їх, для мене їхні проблеми такі ж важливі, як і мої власні. Я навіть люблю свого молодшого брата, хоча він часто мене дратує, але я залюбки навчаю його читати та писати, читаю йому перед сном казки та забираю інколи із садочка. Любов проявляється через наші вчинки: те, що ми робимо, демонструє її якнайкраще! Я притримуюсь думки про те, що ніякі слова не можуть вважатися істинними, якщо вони не підтверджуються хоча б маленькими добрими вчинками. Навіть слова про любов. Сказати «Я тебе люблю» - дуже просто. Складніше – довести це вчинками.
Отже, мусимо не лише говорити про прекрасні почуття, а якимось чином демонструвати їх, показувати тим, кому вони адресовані. Тоді це унікальне явище людської натури набуває нового сенсу і справді перетворюється в те, що обертає нашу Землю та змушує людей жити!
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|