Для кожною людини найціннішим у житті є сім’я. Це найдорожчий скарб, який не зможуть замінити гроші, слава чи інші здобутки. Я дуже ціную своїх родичів. Спільні вечері, обговорення нових подій, перегляд старих фільмів гуртом – мої улюблені сімейні заняття. Мене з дитинства навчали, що родину потрібно любити та оберігати, тому я виросла з думкою про те, що це найдорожче, що я маю або буду мати в майбутньому. Тато, мама, братик Вадим та я – склад нашої сім’ї. Також ми маємо багато родичів по всій Україні та за кордоном. Бабуся та дідусь – це люди, які дадуть гарні життєві поради та з щирою любов’ю поцілують у лоб при зустрічі.
Дідусь мешкає поруч з нами, тому я бачусь з ним майже кожного дня. Я зростала поруч, тому стала його улюбленицею. Частенько дідусь пригощав мене солодощами та подарунками, не упускав митті порадувати мене гостинцем. Маленька дівчинка зажди була його маленькою гордістю. Дідусь частіше за батьків відвідував батьківські збори та знав усіх моїх однокласників. Він є найріднішою для мене людиною після батьків. Бабуся живе далеко від нас, тому наші зустрічі не є частими. Але ми намагаємось періодично навідувати її та допомагати. Кожного літа я їжджу до бабусі і проводжу в неї багато часу. Я дуже люблю ці поїздки та часто сумую за ними. У селі, де мешкає моя бабуся, надзвичайно гарна природа. Там можна гарно відпочити та насолодитись красою нашої України. Там є одне дуже особливе місце. За селом розтяглася левада, а повз неї протікає потічок. Біля того потічка знаходиться давня криничка, з якої всі охочі п’ють воду. Вона така часта та прозора, що видно всі піщинки на дні. Це напевно найсмачніша вода, яку я колись куштувала. Жарким літом випити холодної водички – це таке приємне відчуття. Я маю там друзів, з якими проводжу багато часу. Проте я ніколи не забуваю допомагати бабусі, бо вона вже старенька і потребує підтримки. Вона зажди дуже радіє, коли я приїжджаю та сумує, коли закінчується моє гостювання у неї. Також однією з рідних для мене людей є моя тітка, яка завжди відгукується на мої прохання та допомагає мені. Ми з нею майже як подруги. Часто спілкуємо по телефону, обговорюємо різні події, обмінюємось плітками. Вона дуже мудра жінка, яка дасть найціннішу пораду, тому я в першу чергу телефоную до неї, коли мені треба вирішити якесь питання. Мій старший брат завжди був для мене міцною опорою. Він змалечку грався зі мною, забирав зі школи та садочка, робив зі мною уроки. Вадим жалів мене, коли я зробила ранку, віддавав останню свою цукерку, ділився теплими рукавичками у морозну погоду. Проте найближчими для мене людьми є мої батьки. Вони родили та виростили мене, у моїх венах тече їхня кров. Тата й маму я люблю більше свого життя і постійно молю Бога про їхнє здоров’я та щастя. Всі мої родичі роблять моє життя кращим, без ним мене б не існувало і за це я їм дуже вдячна.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|