Все школьные сочинения по литературе

Скільки я себе пам’ятаю, я завжди вміла читати. Книга стала моїм вірним супутником ще в ранньому дитинстві. Я стала відвідувачем бібліотеки ще до того, як пішла до школи і назавжди полюбила це цікаве заняття – читання. Читати мене навчила мама, моєю першою книжкою був «Кобзар» Тараса Шевченка. Я із захватом читала його поезії і відтоді жага читання стала частиною мого життя.

Я вважаю, що книгу полюбити може кожний і коли людина каже, що вона не любить читати, або не має для цього часу – вона просто не хоче, не має бажання. В світі існує стільки книг, що кожна людина може знайти тут щось для себе цікаве та корисне. Для мене книга – це не просто спосіб відпочинку. Це також і джерело знань про світ, про людину, це порадник та енциклопедія життя.

Література є різною: є наукова, є художня, є публіцистична. Я читаю здебільшого художню, але коли я визначуся із професією я хочу зануритися і в світ наукової літератури теж. Головне, щоб обрана професія була до душі, тоді і література по спеціальності не буде нудною.

Художня книжка теж має ряд переваг. З одного боку ти просто читаєш чиюсь історію із захопливим сюжетом, розповідь про якесь одне життя. А з іншого – ти бачиш різні сторони цього життя. Як різні люди поводять себе в різних ситуаціях,які в житті бувають люди, які бувають конфлікти. Ти ніби просто читаєш все це, але в той же час збираєш цінну життєву інформацію. Як це може допоїти? Часом в житті можуть траплятися схожі життєві ситуації, і тоді десь з глибини свідомості виринають якісь знання, котрі дуже можуть стати у нагоді.

Книжка – дуже цінна річ в житті людини. Люди завжди прагнули передавати інформацію, зберігати знання. Винайдення писемності стало значним проривом у свій час, в створенні книгодрукування – справжнім чудом. Важко собі уявити, але колись придбання книг було для людей розкішшю. Лише заможні особи могли дозволити собі володіти такими речами. Сьогодні все інакше: полиці завалені різноманітними книжками, але мало хто зазирає в книжкові магазини. Дуже часто люди нарікають на високу вартість книжок. Їх можна зрозуміти. Але треба також розуміти той факт, що над створенням книжки працює велика кількість людей. Перш ніж книжка дійде до рук читача, вона побуває у величезній подорожі, пройде через десятки рук. Кожна книжка – це витвір мистецтва, це часточка чиєїсь душі. Над нею працювали автори, редактори, художники, дизайнери, видавці…

А скільки говорить про книгу народна мудрість! «Книга – джерело знань» - каже народна приказка. Яке гарне слово – джерело. Тобто місце, звідки можна черпати знання, і вони практично не закінчуються.

Напевне, коли я закінчу школу, я стану філологом. Я хочу повязати своє життя з книгами, вивчати їх, багато читати. Це не просто справа мого життя, це хобі. А як кажуть великі люди: «Найкраща робота – це ваше хобі!». Я не можу з ними не погодитися.

Сьогодні можна почути, що електронні книги помалу витіснять паперові. Я гадаю, що це не так. Я теж маю електронну книгу, але не можу відмовитися від паперових. Бо все-таки книга – це щось матеріальне, щось, що можна полистати, поставити в рядок на поличку. А електронні технології просто роблять життя простішим, але не витісняють речі, визнані часом.