Етикет – це надзвичайно важлива річ в житті суспільства. Він дозволяє людям почути себе в світі більш безпечно та взагалі робить життя більш красивішим, простішим. Для кожної сфери життя є свої правила етикету. Наприклад, що стосується поведінки в транспорті: у вагонах метро спершу люди виходять, а тоді заходять; треба поступатися місцем вагітним жінкам та людям з маленькими дітьми; варто знімати зі спин рюкзаки. Ці правила офіційно ніде не зафіксовані, як і всі правила етикету, але завдяки ним люди зручніше себе почувають в громадському транспорті, етикет формує люб’язні стосунки між людьми та засвідчує людську взаємоповагу.
У громадських місцях теж є свої правила етику. Наприклад, в театрі не можна голосно сміятися, їсти, сидіти у верхньому одязі. В кінотеатрах треба, запізнившись, тихенько пройти на своє місце. В магазинах треба дотримуватися черги, не кричати та спокійно себе поводити. Звичайно, є люди, котрі ігнорують ці правила. Для них існує такий закон: якщо це ніде не прописано, значить це дозволено, тобто, що дозволено – те не заборонено. На мою думку, такі люди є невихованими, в них подібне було допустимим в родині. Адже часто наша поведінка копіюється з поведінки наших родичів, батьків, найближчого оточення. Також ці люди грубі та часто неосвічені, егоїстичні, які не бачать більше нічиїх потреб, крім своїх.
Етикет створений також для того, щоб допомагати людям. Часто можна побачити як слабші допомагають сильнішим, а молодші – старшим. Така поведінка засвідчує те, що всі ми люди живемо однією родиною в одній країні, ми повинні жити в мирі, а не пропагувати насилля та агресію.
На мою думку, правила етикету варто було б вести на офіційному рівні та штрафувати людей за неналежну поведінка. Адже слідування правилам етикету – це справа моралі. Якщо людина має високі моральні цінності, гарне виховання, повагу до інших, тоді для неї етикет вже як закон і без офіційного затвердження. Але для людей інакшого виховання правила етикету можуть бути чужими і далекими. Варто кожним батькам навчати своїх дітей етикету, а в школі запровадити новий предмет, щоб школярі знайомилися з належними правилами поведінки.
А введення штрафів, на мою думку, може змотивувати тих, для кого неписані закони. Порушивши і відчувши відповідальність одного разу, вони б вдруге вже сто разів подумали про порушення.
Але все це лише фантазії. Якщо ввести етикет офіційно, він втратить свою силу, свою енергетику. Адже суть його полягає в загальній зрозумілості, в добровільності. Тобто, коли людина робить щось відповідно до цих норм, вона таким чином каже собі і світу: «Я свідома своїх дій, я відповідальна за свої вчинки. Я – частина суспільства і мушу думати не лише про себе і свій комфорт, але також і про оточуючих». Гадаю, коли людина може думати таким чином, це зріла і доросла людина, котра може бути повноцінний учасником суспільства. Така людина не є загрозою для інших, а несе лише користь та радість. А також – гарний приклад для наслідування.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|