Людство існує вже тисячі років. І протягом усього часу свого існування людина замислюється над тим, що ж таке життя, в чому його сенс? Ще з часів Античності філософи та мудреці намагалися знайти правильну відповідь на запитання, для чого людина приходить в цей світ. У творах поетів та письменників різних епох ми можемо знайти роздуми про сенс життя та призначення людини, про те, до чого ми маємо прагнути, та як повинні будувати власне життя, на що треба орієнтуватися, на чому зосереджуватися. Наприклад, американський письменник Джек Лондон писав так: «Урешті-решт, людині подароване лише одне життя – чого ж не прожити його як слід?»
Дійсно, життя дається кожному з нас лише один раз. В цьому його найбільша цінність і водночас в цьому його найбільша трагедія. Як би нам не хотілося, ми не зможемо прожити своє життя вдруге. Вчорашній день неможливо повернути. Швидкий біг часу неможливо зупинити, навіть якщо нам цього дуже сильно захочеться. З одного боку, це дуже сумно. Бо як інколи хочеться повернути час назад і ще раз прожити щасливі моменти свого життя. Але, на жаль, машина часу існує лише у фільмах та книжках, а в житті ще жоден науковець не вигадав такого апарату. Але якби ми мали змогу щоразу повертатися в минуле, то ми б ніколи не дізналися, що ж відбудеться у майбутньому. Вийшло б так, що ми просто топчемося на одному місці. Повертаємось на якийсь час назад, а потім знову – у сьогоднішній день. Але ж тоді виходить, що новий завтрашній день так і не настане ніколи, бо ми постійно будемо жити у вчорашньому дні. На мою думку, це не правильно. Не треба сумувати за днем, який минув, треба дивитися вперед і думати про день наступний, день завтрашній. Він неодмінно принесе нам багато нових вражень, нових емоцій, нових перемог та звершень! Ті проблеми чи задачі, які завтрашній день поставить перед нами, ми зможемо виконати з легкістю, бо за плечима ми вже маємо певний досвід.
Життя вчить нас, що потрібно цінувати кожну мить, бо вона неповторна. Що заважає нам це робити? По-перше, наші лінощі. Інколи ми відкладаємо якусь справу на наступний день, бо сьогодні нам ліньки її робити. Але настає новий день – і ми розуміємо, що тепер у нас є нові справи, які потребують часу та зусиль. От і виходить, що справу, яку ми відклали та не зробили вчора, доведеться виконувати абияк. А якби вчора ми не полінувалися і приділили цій справі певний час, то змогли виконати все на найвищому рівні, а не тягнули б її за собою у новий день, який і так сповнений новий справ.
Джек Лондон закликає нас прожити життя як слід. Я думаю, це означає, що потрібно, по-перше, використовувати усі можливості, які дарує нам життя, не лінуватися, а жити яскраво й насичено. По-друге, я переконаний, що жити потрібно так, що приносити користь іншим людям, а не лише собі. Тоді життя вийде змістовним та цінним. Не треба бути егоїстом, а потрібно намагатися робити все, щоб твоє життя приносило користь, радість та щастя іншим людям.
< Предыдущая | Следующая > |
---|