Все школьные сочинения по литературе

Ми часто чуємо, як люди кажуть: «Душа радіє», «Душа болить», «Моя душа хоче відпочинку». Але що воно таке – душа? Чи насправді в нас існує якась не тілесна оболонка, котра знаходиться десь поблизу серця і в ній зосереджується все наше життя?

Хтось вірить в існування душі, хтось ставиться до цього скептично. Однак ми не можемо заперечувати того, що кожна людина вміє переживати цілий букет емоцій та почуттів: ненависть, кохання, заздрість, підозрілість, страх, сміливість, кохання, любов, дружбу, співпереживання, байдужість…  Ми не просто плоть і кров, в нас є щось більше, щось, що робить нас людьми. Напевне, це і є душа.

Можна розглядати душу як здатність відчувати. Хтось є дуже вразливим і співчуває кожній комашці на цьому світі, а комусь байдуже і на свою сім’ю. Чи є в таких людей душа? Очевидно є, але вона захована під шарами злості, байдужості та черствості, вона не може вийти зовні, бо її стримує шалене небажання бути людиною. На таких людей ми кажемо «бездушні». А на деяких ми кажемо: «Ось ця людина має велику душу». Можливо, це просто образні красиві вислови, метафори. Однак, я хочу вірити в те, що всередині людини живе щось поза тілесне, що спонукає нас сподіватися, надіятися, вірити, любити… Людина – надзвичайно складна істота. Вона здатна мислити, аналізувати, їй не чужі глибинні інстинкти. Людина, на відміну від тварини, може покохати, прив’язатися до людини на все життя, або ж страждати все життя. Почуття роблять нас живими. Однак вони не вмирають після нашої смерті. Любов до інших живе в їхній пам’яті, добрі вчинки залишаються добрими.

Частинка нашої душі завжди залишається живою, і те, наскільки велика вона буде залежить від того, наскільки великою і чистою наша душа буде за нашого життя. Бережіть вашу душу від злих помислів, плекайте в собі добро!