Не поет, хто забуває
Про страшні народні рани,
Щоб собі на вільні руки
Золоті надіть кайдани.
(Л.Українка)
Я вже багато читала про безстрашних письменників – революціонерів Франка, Грабовського, Коцюбинського та інших, але найбільше мене вразив героїзм Лесі Українки. Ця хвора жінка мала таку витримку, таку силу волі, що їй позаздрив би любий чоловік. У своїх творах вона закликала боротися, боротися і ще раз боротися проти експлуататорів. Вона оспівує безстрашних і нещадно визискує боягузів. Вона любить свою країну любов’ю доньки і віддає їй всі свої сили, весь свій талант. Поетеса хвора, вона не може боротися з ворогами, але вона віддає своїм братам по боротьбі величезну сильну зброю – слово.
Месники дужі приймуть мою зброю,
Кинуться з нею одважно до бою.
Зброє моя, послужи воякам
Краще, ніж служиш ти хворим рукам!
Леся Українка закликала трудящих повалити панування поміщиків і капіталістів. В ті часи ще багато людей вірило у «милість царя - батюшки». Леся ж Українка гаряче виступала проти цього, говорячи, що серед царів ніколи не було «добрих» і не буде, а щоб здобути цілковиту волю, треба розправитись з царями і їх поплічниками.
У вірші «Дим» спочатку Леся Українка говорить, що «у ріднім краю навіть дим солодкий та коханий», але приїхавши у італійське місто, вона побачила, що й тут такі ж безправні робітники, що й тут панують капіталісти, як і на Україні. І тоді тяжка доля італійських робітників стала їй такою ж близькою, як і доля робітників українських.
Як справжня дочка свого народу Леся Українка твердо вирішила, що прийде колись той час, про який вона так довго мріяла і якого так довго чекала. Вона не впадала в розпач і не оплакувала тяжкої долі поневоленого люду, як це робило багато людей, а мріяла, надіялась, сподівалась. І сподівалась стійко й наполегливо : «Так! Я буду крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні.»
І як жаль,що вона не дожила до революції! Не можна собі навіть уявити, якою великою була б її радість, адже не можна знайти людину, яка б не раділа своїй здійсненій мрії.
І ось тепер, коли життя стало таким і навіть кращим, за те , про яке мріяла Леся Українка, ми не можемо не згадувати про неї, про її героїчне життя, яке вона присвятила своєму народові. Леся Українка – це чиста, мудра, мужня, віддана своєму народові жінка.
| < Предыдущая |
|---|