Зима є моєю улюбленою порою року. Я з дитинства з нетерпінням очікую на перші сніжинки та скрипучий морозець. Комусь більше до душі теплі пори року, а я не люблю палючого сонця та розжареного повітря. Мені подобається холодного зимового вечора загорнутись у теплу ковдру і пити гарячий чай за переглядом улюбленого фільму. На мою думку, в зимових вечора є якась незвичайна енергетика. Дим з коминів, який в’ється поміж хмари, відблиск на снігу від місяця – для мене завжди були таємничими спогадами зими.
Найбажанішою та довгоочікуваною є Різдвяна ніч, коли таємне та духовне спускається на Землю. В цей день люди вітають велику радість: «Христос родився!». У Святий вечір ми починаємо стрічати Боже створіння з появою першої зірки на небі. А вже наступний день наповнений веселощами та радістю. Діти особливо радіють цьому святу, тому що саме в цей день вони ходять колядувати і отримують багато смаколиків. Проте не лише дітвора полюбляє співати різдвяні пісні, дорослі також частенько ходять із зіркою в руках та з баяном на плечах.
З цим дійством в мене пов’язані найприємніші емоції та спогади. Кожного року на Різдво моя сім’я їде до бабусі в гості, де збирається вся наша велика родина. Цей день завжди наповнений радістю та теплом. У світлий день ми обідаємо, ділимось історіями з життя та спогадами, переглядаємо сімейні фото. А ввечері дітвора бере найбільші торбинки і прямує вітати все село. Ми не пропускаємо жодної хати, всіх хочеться привітати зі святом, заспівати колядку і отримати цукерки в подарунок. У нашому селі незвичайні пейзажі в цей день. Можливо, вони в інші дні такі ж самі, проте саме на Різдво вулицями пролітає незвичайний дух. Діти йдуть щасливі та усміхнені, вітаються із зустрічними групками колядників, показують отримане добро.
Так приємно постукати у вікно і тобі відчинять привітні люди, які будуть хвалити твій гарний спів. Ми з подругою ніколи не махлювали і завжди до кінця співали колядку і намагалися якнайкраще показати свої голоси, тому нам були раді скрізь. Коли ми йшли колядувати великим гуртом, то часто переодягались у святкові костюми. Хтось був козою з рогами, хтось циганкою у довгій спідниці, але багато дівчат ставали звичайними жіночками в хустках з нафарбованими червоними щічками. Хлопці часто ставали солдатами в касках або міфічними тваринами. І головним атрибутом нашого вертепу була велика зірка, яка майоріла над нашими головами. Морозний вечір був особливо прекрасним, коли пролітав легенький сніжок, який виблискував під місячним сяйвом. Тріскучий мороз робив наші щічки та носики червоними, щоб зігрітись ми інколи пробігались. На другий день після колядки важливо передивитись всі отримані цукерки і скласти на дві купи: в одній шоколадні, а в іншій прості льодяники. Напевно, ніхто не може сказати, що не любить Різдво, тому що такий зимовий вечір для кожної людини є особливим і таємничим.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|