Кожна людина є індивідуальністю і має свою зовнішність, у кожного своя краса. Некрасивих людей не буває, просто у всіх різні уявлення про це явище. Досить часто ми любимо обговорювати та критикувати інших. Сучасна молодь полюбляє хизуватись одягом, прикрасами або іншими речами. Хлопці полюбляють рівнятись між собою технічними засобами: телефонами, планшетами, комп’ютером. Дівчата ж хизуються модним одягом, прикрасами та косметикою. Проте не вони прикрашають людину, ці речі лише доповнюють красу людини. Людина гарна зовнішністю та душею. Красиве личко нам дає природа, а гарну душу ми виховуємо самостійно.
Колись мама мені розповідала історію про свою колишню подругу. Матуся згадує її з трепетом і дуже емоційно описує її зовнішність. За словами моєї мами, подруга була надзвичайно гарною дівчиною. У молодості у Галини було багато прихильників, нею захоплювались всі чоловіки. Вона мала довге каштанове волосся, яке спадало з плечей і лоскотало їй спину. Її вій були настільки довгими від природи, що здавалось, неначе метелик своїми крильцями змахує перед польотом. Карі очі манили всіх перехожих і захоплювали у свій полон. Галина мала миле та гарне личко, яким сама дуже пишалась. У дівчини були всі зовнішні дані, які пророкували їй світле та безтурботне майбутнє. Вступивши до театрального інституту, Галина і там почала розбивати серця юнакам. Але, незважаючи на свою красу, вона була дуже талановитою актрисою. Всі дівчата заздрили красуні і тому в неї майже не було подруг, крім моєї мами. Здавалося, що з такою красою та талантом дівчина могла мати все, що тільки забажає. І після закінчення інституту все так і було. Вона вдало вийшла заміж та стала відомою актрисою. Хоча у Галини були гарні зовнішні дані, але душею це була дуже зла людина. Вона вела себе по-хамськи, зазнавалась перед іншими. І така поведінка зіграла з актрисою у злий жарт. Згодом не все в неї так стало гарно, вона втратила роботу та чоловіка, прикипіла до чарчини. Все життя її перевернулось з ніг на голову, вона почала швидко тонути. А все завдяки поведінці Галини. Вона не поважала інших, кричала на своїх колег, з гонором ставилась до оточуючих. Довго колеги актриси терпіли таке ставлення, але врешті-решт добились її звільнення. Після цього життя Галини так змінилось.
Така сумна історія моєї мами доводить нам те, що зовнішність не завжди вирішує долю людини. Тому в першу чергу потрібно мати красиву душу, бути гарним із середини. А краса – це не провідник щасливого майбутнього.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|