Кожна пора року у мене асоціюється з певним часом доби. Зима – це ніч. Все спить, огорнене снами та дрімотою. Весна – це ранок. Все прокидається, потягується, розправляється. Все стає кращим, налаштовується на позитив. Попереду – стільки чудового! Літо – це день. День, наповнений енергією та радістю. В осінь – це вечір. Це підготовка до сну, підведення підсумків дня, заспокоєння, пошук гармонії та відпочинку.
Невипадково осінь настає після літа. Після бурхливого цвітіння, щасливого відпочинку, веселих історій та довгих канікул настає пора, коли час брати себе в руки. Природа заспокоюється. Вона навіть одягається в такі кольори, які не дратують, не злять, а навпаки – втішають око. Ніжні коричневі, жовтогарячі, вощенні кольори звідусіль дарують спокій та насолоду. Школярі йдуть до школи. Вони повинні тепер заспокоїти свій норов, приборкати жагу подорожей та відпочинку і зосередитися на навчанні. Все частіше починає дощити, все холоднішими стають дні, все довшими – ночі. Але все так і має бути. Важко було б нам навчатися, якби дні були довгими, сонячними, жаркими, а вечори – теплими та світлими. А під дощ і книжка читається легше, і домашнє завдання робиться швидше.
Багатьох людей огортає невимовний смуток восени. Хтось каже, що впадає в цю пору в депресію. Воно не дивно. Адже позаду залишаються радощі, попереду – довга зима. І людина ніби зависає посередині між цими два важливими періодами життя. Однак в кожній порі року можна бачити прекрасне. Осінь – чудова пора для навчання, читання, спокійного відпочинку, мрійливих прогулянок під дощем. Восени прекрасно займатися творчістю – писати поезії, малювати картини, робити чудові фотографії. Все-таки восени пейзажі нічим не уступають в красі пейзажам весняним. Палітра кольорів осінню надзвичайно багата і треба насолоджуватися нею, поки з дерева не впаде останній листок. А тоді настає справжній сон.
Голі дерева вже не чарують і лише чекають нагоди вкритися снігом. Осінь відступає…
Але перед тим вона жовтими пензлями охайно розмальовує листочки на деревах, де-не-де здмухне листячко і воно кружляє, спадаючи на землю. Листопад – один з місяців осені. Я гадаю, він названий в честь цього прекрасного явища, коли опадає листя. Це незвичайно явище, яке надихає мене не менше, ніж дощ чи снігопад!
Осінь – загадкова пора року. І хоч вона здається сумною та депресивною, бо все готується до сну, вона все-таки по-своєму прекрасна та чудова і я люблю цю пору року за її красу та незвичайність.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|