Все школьные сочинения по литературе

«Життя прожити – не поле перейти» - каже народна мудрість. Взагалі народна творчість – казки, легенди, приказки, прислів’я – так і майорить влучними висловами чи то роздумами про життя. Тисячі філософів, поетів, мудреців та і простих людей мільйони разів ставили собі запитання: що то є життя? В чому його сенс? Як розгадати загадку життя? З чого воно починається і що має за мету? Сотні відповідей, мільйони припущень, жодного рішення… Життя – загадка, як не крути.

Однак, що не кажи, а життя – прекрасне. На мою думку, не може бути якогось єдиного загальновизнаного сенсу життя. Кожна людина – неповторна і унікальна, має свої захоплення, інтереси, свій характер. І отримує від життя свою, єдину радість. Хтось знаходить радість і щастя в роботі: присвячує себе певній професії і відчуває лише там себе щасливим. Хтось реалізується, створюючи родину: народжує дітей, займається господарством. Для когось втіхою є творчість, а для когось – спорт. Хтось любить навчатися, отримує по дві, три освіти, а хтось подорожує, відкриваючи для себе свої світи. Скільки всього має життя!

З одного боку життя – всеосяжне, безмежне, прекрасне, має безліч можливостей. Куди не глянь – всюди щось цікаве, захопливе. А з іншого – воно коротке, швидкоплинне. Одного відрізку в 70-80 років так мало для того, щоб спробувати все. Воно минає миттю, залишаючи лише спогади у свідомості з солодким присмаком ностальгії. Все, що ми можемо зробити для того, щоб присмак цей не мав гіркоти, це жити сьогоднішнім днем. Ми часто чуємо, коли люди говорять про те, що їм чогось не вистачає. Мені здається, я жодного разу в житті не чув, щоб хтось сказав: «Я сьогодні щасливий!», «У мене найкращі в світі батьки/друзі!», «У мене вдосталь можливостей спробувати щось нове». Натомість набагато частіше лунають нарікання на нестачу грошей, часу, терпіння, зв’язків і ще багатьох умовностей життя. Люди забувають цінувати те, що є. І, як би банально це не звучало, цінують щось, лише втративши. Варто озирнутися навколо, щоб побачити, що в світі є люди, котрі обділені фізично: не мають змоги бачити чи чути, але вони живуть часом набагато повно ціннішим життям ніж ті, у кого природа не відібрала ці здатності. Люди без рук займаються творчістю, люди без ніг займаються спортом, а здорові і повноцінні люди сидять вдома, нарікаючи на свою долю.

Цінуйте життя! Цінуйте кожну мить, кожну хвилину! Навіть невдачі та поразки мають свої переваги: вони роблять нас сильнішими, загартовують нас, надихають нас ставати все кращими. Життя навколо нас буяє барвами, відкриває все нові двері, часом зачиняючи старі. Так, воно буває жорстоким:  нависає над нами випробуваннями, бідами, часом дихає приреченістю, але допоки ваше серце б’ється – воно йде і прагне бути відкритим та дослідженим!