Природа – це справжня чарівниця. Одним порухом їй вдається змінити наш світ так, що його навіть важко впізнати. Як їй це вдається? Дуже просто! Уявіть собі, що одного ранку ви прокидаєтеся, підходите до вікна і не впізнаєте ані свою вулицю, ані сусідські будинки, ані навіть дерева. Все навколо стало абсолютно білим і тепер виблискує на сонці мільйонами діамантових іскор. Здається, ніби якась чарівниця зачаклувала наше місто. Але насправді це все зробила зима. За ніч вона вкрила сплячу землю, дерева й будинки м’якою сніговою ковдрою.
Мені дуже подобається зима. Це моя улюблена пора року. Я люблю спостерігати, як м’яко й невагомо кружляють пухнасті сніжинки й падають на землю. Люблю підставляти долоні у вовняних рукавичках і хапати сніжинки. Вони схожі на чарівні зірочки. Вони такі тендітні, що можуть розтанути від одного мого подиху. Хіба це не диво?
Багато талановитих письменників та поетів змальовували у своїх творах красу зими. Це Іван Франко, Богдан Лепкий, Олександр Олесь, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Платон Воронько, Леонід Глібов, Наталя Забіла та інші. У кожному їхньому рядку, у кожному їхньому слові бринить невагома й тендітна краса зими, схожа на легкий пухнастий сніг.
Коли я говорю про цю пору року, в моїй уяві завжди постає образ Снігової Королеви. Саме з цим казковим персонажем, на мою думку, найкраще асоціюється зима. Ось вона їде до нас – вродлива, але й сувора водночас. Вона сидить у сяючих кришталевих санях, закутана у пухнасте білосніжне хутро. На голові в неї – діамантова корона. І очі її так само сяють діамантовим блиском. Але цей блиск може легко ввести нас в оману, бо він несе лише холод. Не слід сердити Снігову Королеву, бо, якщо вона розгнівається, то лише одним своїм поглядом може заморозити усе навколо. Але якщо вона буде в гарному настрої, то може створити таку красу, що кожен з нас буде із подивом та замилуванням озиратися довкола, не вірячи своїм очам! Дерева вона вдягає у м’які білі шубки. Навіть пеньки вона одягає у високі пухнасті шапки, щоб вони не змерзли. Ріки й озера вона вкриває сяючим срібним льодом. А чи помічали ви мереживні візерунки на вікнах взимку? Це сліди на склі від подиху Снігової Королеви.
Зима – це суцільна казка. Якщо хтось із цим не погоджується, просто подивіться у вікно, коли на вулиці падатиме лапатий сніг – і ви все зрозумієте й побачите на власні очі. Зимова краса не залишить нікого байдужим.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|