загрузка...

Що таке твір-опис

Печать
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

У школі нам часто задають писати твори-описи. Це завдання знайоме нам ще з 4 класу. Тоді ми писали маленькі твори-замальовочки, описуючи свій день, улюблену пору року, тваринку чи людину.

Твір-опис відрізняється від всіх інших творів не тільки своєю структурою, але і змістом. Я люблю писати описи більше, ніж інші твори. У розповіді треба описувати певну історію, дотримуватися хронології. Твір-міркування – це взагалі найскладніший вид твору! Там треба послідовно викласти тезу, аргументи і сформулювати висновок! Це мені дається найскладніше. А от твір-опис – це інша справа. Можливо, справа в тому, що я дуже люблю малювати. А в описі автор виступає як художник, тільки при цьому малює на фарбами, а словами.

Твір-опис – це твір, в якому описується якийсь предмет, людина, тварина чи явище. Спочатку треба в загальних рисах описати, що саме ми будемо описувати, яке це має для нас значення. А потім починається найцікавіше. Треба чітко уявити описуваний предмет і починати добирати різні слова. Серед них обов’язково повинні бути порівняння, метафори, епітети. Описуючи якусь квітку, мало буде сказати «Ця квітка красива». Треба включити всю свою фантазію і, порівнявши її з чимось, намалювати її словесний портрет: «Ця квітка дуже ніжна. Її пелюстки, поціловані сонцем, мають яскравий жовтий колір, вона посміхається до неба, тягне свої листочки до нього, мовби прагне торкнутись небесних мешканців». В такому описі предмет оживає: він постає ніби жива людина, про такий предмет не просто цікаво читати, його легше уявити, його відразу хочеться побачити, торкнутися, відчути.

Перед тим як писати твір-опис, я зазвичай люблю звертатися до якихось джерел. Наприклад, описуючи ліс чи озеро, можна знайти в Інтернеті красиві зображення цих об’єктів. Їх варто роздивитись, звернути увагу на деталі. Що там привертає увагу? Щоб найбільше впадає у вічі? Про що хочеться сказати у першу чергу? А чим відрізняється ліс восени та взимку? Що б він відбував, якби був живим, які б сни йому снилися, якби ми знали точно, що він спить, вкрившись пухкою сніговою шубкою? Ці деталі допомагають створити цілісну картину опису, підібрати найвлучніші слова та вирази, сформулювати красиві порівняння. Інколи пошук порівнянь – це своєрідна цікава головоломка, котра змушує добряче подумати, перед тим як написати якесь речення. З чим можна порівняти весняне сонце, яке пробуджує дерева від сну? На що схожі хмаринки в небі перед дощем? Що спільного між маминими руками та промінчиками сонця? Результатами таких пошуків може стати дуже красивий та душевний опис, який хочеться читати та перечитувати.

Писати будь-який твір – це складна робота. Треба налаштуватись на творчість. Письмо – це справжня творча робота: тут треба і натхнення, і бажання і певний запас знань та технік. Я люблю писати і мені це легко дається. А що робити, якщо не лежить душа до цього, а в школі треба писати обов’язково? Я думаю, треба просто шукати своє натхнення: в різних фото, відео, в природі. Не описувати предмет, який не можна уявити. Обов’язково перед цим треба з ним познайомитися: почитати, роздивитися. Тоді в голові відразу виникне безліч слів для роботи з текстом на цю тему! І ставитись до цієї діяльності треба відповідно: не як до якоїсь повинності, тяжкої роботи, обов’язку, а як до творчості. Просто перед здачею вчителеві на перевірку, тут ще варто перевірити на помилки. Я б дуже хотіла, щоб в учнів перевіряли твір за двома напрямами і ставили дві оцінки: одну за міст, а другу – за помилки. Адже інколи я пишу красиві твори, всі про це кажуть, але припускаюсь помилок… За це дуже знижують бали. Ось це і вбиває в написанні твору творчу сторону, адже творчість ігнорується.


 
загрузка...

Рейтинг@Mail.ru