загрузка...

Твір про себе

Печать
Рейтинг пользователей: / 3
ХудшийЛучший 

Я ходжу до звичайної школи, навчаюся у 8 класі. Це останній рік перед нашими першими важливими екзаменами і я намагаюсь вчитися дуже гарно, щоб успішно їх здати та, можливо, після 9 класу обрати собі якийсь коледж чи технікум.

У мене велика родина: я, мама, тато, молодша сестра та собака. В селі мешкає бабуся з дідусем, у мами три сестри і в кожної по двоє дітей. Коли ми збираємося на якесь свято, то компанія виходить чималенька! Мені подобається, що в нас велика родина і всі спілкуються одне з одним. Це вселяє віру в те, що я в цьому світі не самотня і в мене завжди буде людина, до якої я можу звернутися.

Що можу сказати про себе? У мене багато захоплень. Я дуже люблю читати, писати власні твори: вірші та прозу. З цим, напевне, пов’язана моя любов до журналістики. В школі функціонує публіцистична студія, де я «працюю» редактором: допомагаю учням молодших класі опановувати різні жанри та стилі письма, ми разом працюємо над створенням шкільної газети. Ще я люблю музику і вже 5 рік відвідую музичну школу, навчаюся грати на фортепіано. Ця пристрасть у мене ще з самого дитинства і мені не набридає вчитися одразу у двох школах. Я не планую зв’язувати своє життя з музикою, це просто моє захоплення для душі, те, що приносить мені справжнє задоволення. Ще я дуже люблю подорожувати, але за кордоном я ще ні разу не була. Натомість я відвідала багато міст України зі своїми батьками. Вони намагаються організувати мені якусь поїздку кожного літа. Я вже була у Львові, Одесі, Євпаторії, Хмельницькому, Чернівцях. Кожне місто красиве, в нього свій характер, свій дух. Я записую свої враження до щоденника подорожей а потім, коли раптом мені набридає вчитися чи я втомлююся, я їх перечитую. Вони надихають мене, повертають мені спогади про чудовий відпочинок і я розумію, що мені є заради чого працювати над собою.

Крім музичної школи я ще відвідую курси німецької мови. Я вивчаю цю мову для того, щоб колись відвідати Німеччину. Моя краща подруга переїхала туди і тепер там буде проживати. Ми спілкуємося по Скайпу, переписуємося і колись я планую поїхати до неї в гості. А ще мені просто подобається вчити німецьку. Поступово я починаю розуміти деякі німецькомовні пісні, можу читати прості книги та оповідання. Це надзвичайно надихає! Я б хотіла вивчати ще одну мову, але це вже після того, як я закінчу музичну школу.

Зовсім скоро треба буде замислитись про вибір професії. В школі ми проходили профорієнтаційні тести. Всі вони показують, що найкраща професія для мене – це вчитель, лікар. Але я не бачу себе в цій професії. Мені подобається працювати з текстами. Можливо, я зможу стати перекладачем, адже дуже люблю мови, або редактором чи видавцем. Це мене цікавить набагато більше, ніж вчити дітей чи лікувати їх. До того ж я не люблю біологію. Мій улюблений предмет – це історія та зарубіжна література. І як з цього списку можна зробити висновок про мою майбутню професію? Я вважаю, що орієнтуватись треба виключно на власні відчуття. Мої батьки підтримають будь-який мій вибір. Вони мені потрошку розповідають про всі професії, про їхні недоліки та переваги. А остаточний вибір лише за мною. До цього ще два роки, тому ще буде час про це подумати!

А я ще я дуже не люблю спорт. Фізкультура – це те, що я не люблю всім серцем. Я не люблю бігати, стрибати, грати в спортивні ігри… Вчитель каже, що я просто не знайшла «свій» вид спорту. Можна вважати, що це правда. Можливо, колись у майбутньому я його все-таки знайду.

Ось таке моя життя. В тексті здається, що вона таке насичене та різноманітне, але насправді в ньому багато буденного та однакового. Хотілось би мати в житті більше пригод, більше вражень, емоцій, адже життя таке коротке! Школа скоро залишиться позаду, а я ще стільки всього не бачила! Сподіваюсь, життя дасть мені можливість здійснити всі мої мрії та плани.


 
загрузка...

Рейтинг@Mail.ru