Мені пощастило мати свою кімнату. Це так добре – мати шматочок простору, де можна провести час наодинці, слухати музику, писати вірші, дивитись фільми. У нас великий будинок і батьки виділили мені власну кімнату ще коли я була зовсім маленька. З тих пір я не уявляю інакшого життя. Моя кімната – це моя країна. Ми з батьками разом вибирали для неї штори, шпалери, все зроблено так, як я хотіла. Тому я можу сказати, що моя реальна кімната – це кімната моєї мрії. Адже там все так, як я того хочу, нічого зайвого!
Моя кімната велика за розміром. Там є нове зручне ліжко, велике вікно. З вікна видно доріжку, якою я йду до школи. Зранку можна спостерігати купки дітей, котрі прямують на навчання. Стіни світлого кольору, я люблю, щоб було багато світла. Тому ми обрали світлі пастельні тони для стін та стелі. В тон їм підбирали і штори. Найголовніше для мене в моїй кімнаті – це стіл. Це місце, де я, напевне, проводжу найбільше часу (після ліжка, звичайно). На столі стоїть мій комп’ютер, колонки для прослуховування музики, за які мама частенько мене сварить, адже я люблю гучно слухати улюблені пісні. Це підіймає мені настрій та допомагає відволіктися. Стіл весь завалений підручниками: в школі ми вчимо зараз багато різних предметів. Тут і алгебра, і геометрія, і історія України та всесвітня, і біологія, і географія. І ще безліч книжок з української та зарубіжної літератури. Я не бачу сенсу все це десь ховати, адже я щодня ними користуюся. Мама частенько каже мені, що варто б навести лад на столі. Але мені подобається такий «книжковий безлад!». Ще в мене є книжкова шафа, там багато книг. Але я їх не читаю, бо не маю на них часу.
Якби можна було змінити щось у кімнаті, що б я змінила? Це складне питання. Я й так постійно щось змінюю: то стіл переставлю, то ліжко поверну. Я люблю зміни, люблю постійно щось міняти місцями, переставляти. Так у мене завжди є відчуття змін. Адже щодня стільки однакового: одні й ті самі уроки, одні й ті самі завдання, додаткові курси, вірші, параграфи, предмети, допомога мамі до дому. А в кімнаті постійно зміни – це не дає мені засумувати. Якби я мала змогу, я би і шпалери щотижня міняла на нові, але, боюсь, моя мама мене не зрозуміє. Проте, якщо включити фантазію, то я маю кілька ідей.
Непогано було б мати прозору стелю! Уявіть собі, ви лягаєте спати, а зі стелі на вас дивиться не візерунок шпалер, а зоряне небо. Мені здається, це надихало б мене до написання віршів або до малювання. Або дивитись на краплини дощу, коли йде злива, на розлогі віття дерев. Я б не злякалась навіть бурі, адже я знала б, що я в безпеці, вдома, за надійними стінами рідного будинку. А ще б я хотіла поставити в кімнаті акваріум і поселити туди красивих рибок. Це моя давня мрія. Батьки сумніваються, що я буду доглядати за ними, адже вони потребують спеціального місця, світла, корму, а я часом така зайнята, що сама забуваю поїсти. Шкода буде рибок! Але це дуже красиво. У моєї подруги є рибки і я дуже люблю за ними спостерігати. Вони дуже красиві і безтурботні. Цілий день плавають з кутка в куток і тішать око своєю красою. Одного разу я була в магазині тварин і бачила десятки різноманітних риб! Хотіла б я вміти розбиратися в них і доглядати за ними! Можливо, колись, я зможу здійснити цю свою мрію.
Крім цього, моя кімната мене повністю влаштовує. Скляна стеля, рибки – це все не обов’язково, просто додатковий комфорт та радість для душі. В моїй кімнаті все ідеально, адже її для мене робили мої батьки. А вони завжди мене чують та прислухаються до мене, тому мені немає за чим шкодувати! Люблю там працювати, відпочивати і просто насолоджуватися життям. Ось що означає кімната моєї мрії.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|